Народні пісні на історичну тему багаті на образи-уособлення, наприклад, таким образом-уособленням виступає Україна — мати в пісні "Зажурилась Україна, бо нічим прожити".
Українські історичні пісні та думи стали тим живлющим джерелом, з якого черпали та ще довго будуть черпати сюжети для своїх творів не одне покоління митців. Саме на основі історичних пісень написана драма "Сава Чалий" Івана Карпенка-Карого, "Маруся Чурай" Ліни Костенко та багато інших творів.
Олександр Довженко свого часу зазначив: "Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу". Це справді так, бо усна народна творчість — це й історія, і цілюще вічно що діє джерело духовного життя народу, могутній чинник пізнання довколишнього світу та певні намітки щодо майбутнього.
Тож нашому поколінню слід вивчати історичну спадщину, аби далі продовжувати традиції українського мистецтва.
1) Вони обійнялися, мов брати, і стояли вражені: під ними Поділ у садах, церкви, красиві будинки; довкола - Дніпро, задніпрянська далечінь, ліси, сонце і небо зовсім близько. 2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини. 3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки. 4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок. 5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість. 6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.
Народні пісні на історичну тему багаті на образи-уособлення, наприклад, таким образом-уособленням виступає Україна — мати в пісні "Зажурилась Україна, бо нічим прожити".
Українські історичні пісні та думи стали тим живлющим джерелом, з якого черпали та ще довго будуть черпати сюжети для своїх творів не одне покоління митців. Саме на основі історичних пісень написана драма "Сава Чалий" Івана Карпенка-Карого, "Маруся Чурай" Ліни Костенко та багато інших творів.
Олександр Довженко свого часу зазначив: "Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу". Це справді так, бо усна народна творчість — це й історія, і цілюще вічно що діє джерело духовного життя народу, могутній чинник пізнання довколишнього світу та певні намітки щодо майбутнього.
Тож нашому поколінню слід вивчати історичну спадщину, аби далі продовжувати традиції українського мистецтва.
2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини.
3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки.
4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок.
5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість.
6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.