Треба речення розподілити до якої входить дана характеристика (надеюсь правильно поставила во Поблизу легендарної Качанівки ставу тоді - у ХVІІІ столітті - ще не було.
2.Натомість текла річка Смош
3. А граф Румянцев, губернатор Чернігівської області, вичвив бажання стати власником ще одного маєтку за місцем роботи.ті
4. Архітектори за рекордно короткий час ударною кріпацькою працею звели шикарний палаццо, побудований у романтичному стилі.
5.Утім золтий вік Качанівки - це не Румянцев, а українські поміщикий цукрові магнати Тарновські.
6.Старший із них, Григорій, мав дівять тисяч кріпаків, кінні заводи та вовняну фабрику.
7.Його племінникВасиль Тарновський у молоді роки навчався в ліцеї з Миколою Гоголем.
8.Ставши повноправним господарем, він залюбки за до Качанівки не лише колишнього однокашника, а й відомих істориків та літераторів.
9.А талановиих, але небагатих - фінансував.
10.Пантелеймон Куліш писав тут свою "Чорну раду"
11.Композитор Михайло Глинка. плануючи зупинитися тут на три-чотири дні , дихав качанівським повітрям цілих три місяці.
12. Місце для творчості йому виділили стратегічне - в альтанці над винним и погребами.
А) Ускладнені відокремленою прикладкою
Б) ускладнені відокремленим уточнюючим членом
В) ускладнені відокремленим означенням
Г) не ускладнені відокремленими членами
Д) ускладнені відокремленою обставиною
У далекому 988 році відбулася велика подія, яка мала неабиякий вплив на розвиток Київської Русі.
«Яку віру вибрати для свого народу?» - це питання не раз тривожило Володимира Великого. Посланці різних країн приїжджали, щоб запропонувати свою релігію. «Що за звістку принесли до князя?» - так, на мою думку, він з надією і нетерпінням звертався і до мусульман, і до католиків, і до православних. У напружених роздумах та переконаннях перебував правитель, зважував усі за і проти.
Зрештою, охрестив свою неосяжну державу, щоб пішли в небуття дикі язичеські поклоніння.
Не знаю, який автор та яка вправа, але ось опис.
Рідний край неповторний, незабутній. Навіть, коли він залишається далеко позаду, за морями та океанами, спогади про нього не втихають ніколи. І кожної ночі, мій дім прикликає мене уві сні та знов оживляє найдорожчі мені краєвиди. Зелене листя старезних дубів величаво шелестить, потривожене вітром, а давні ялини синіють вдалині. Золотаве колосся хитається, гнеться до землі, сповнене відбірних зерняток. Безкрайні поля кольоровими клаптиками розстелилися навколо. Куди не глянь, повсюди буяє життя, нескорене та вічне. Таку красу неможливо забути. Неможливо і не потрібно.