Тире ставиться в реченні *
А Надворі повсюди лежала роса на пожовклій траві осінній на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі.
Б Чудний наш народ і сильний і сумний.
В А ніч була дивна тепла та тиха.
Г Все тут мовби однакове і похилі до води вільхи, і засніжені береги.
Д Ні темінь непроглядної ночі ні близькі й далекі вибухи мін снарядів ні навіть невимовний страх що раз у раз підступав до грудей ніщо не могло спинити хлопця.
Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб.
Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.
Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: "Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь". І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.
І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.
Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.
Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.
Объяснение: Можеш і свого добавить)
Кожна людина має потребу в особистому просторі, де вона зможе відпочивати, творити, бути з собою наодинці. Найчастіше цим місцем стає власна кімната в квартирі, або будинку. У приміщенні все розміщено і зроблено у відповідності зі смаком її мешканця.
Мою кімнату я уявляю досить просторою. Вона може бути маленькою, але в ній повинно вільно дихатися. Обов’язково повинні бути високі стелі, щоб був стимул тягнутися вгору. Ще дуже важливе для мене велике вікно з широким підвіконням. Для чого? Кімната повинна бути світлою, мені подобається природне освітлення. Прекрасно, коли сонячні промені пробираються через штори і будять тебе. А підвіконня необхідне мені для мрій і роздумів. На ньому можна сидіти і дивитися у вікно, ставши заручником своїх думок.
Що стосується меблів, то хотілося б її мати їх в мінімальній кількості. Велика шафа, можна до стелі, з дзеркальними розсувними дверима, де будуть зберігатися всі особисті речі. Поруч я поставила б крісло, в якому читала цікаву книгу, і кожен раз хотілося б знову і знову опинитися в його обіймах. Стіл і стілець мені також необхідні в кімнаті як для виконання домашніх завдань, так і для моєї творчості. А відпочивати я буду на ліжку або дивані, що розташувалося в якомусь непомітному кутку моєї кімнати мрії.
Стіни моєї кімнати обов’язково повинні бути в світлих тонах. Доповненням в інтер’єрі стануть рамки з фотографіями, на яких будуть зображені кращі моменти з мого життя. Можливо, буде поличка, або дві, під м’які іграшки, які будуть і на ліжку, і на кріслі, і на підлозі. Думаю, що колекція моїх ведмедів з кожним роком тільки збільшуватиметься. Двері в мій особистий простір обов’язково будуть закриватися на ключ, щоб інші члени родини не зуміли потрапити в нього за моєї відсутності і переставити речі.
Як бачимо, кімната моєї мрії досить світла, простора, функціональна, і що не менш важливо, затишна для проживання. У ній присутнє тільки те, що необхідно для комфортного відпочинку.