Тимка стало тягнути вниз, і хто його знає, чим би все закінчилось, та нагодився на ту хвилю Джмелик на човні, що для забави ганяв щук на мілководді. Накресліть схему
Мій друг зі школи, Влад, захворів. Він відмінник, тому я вирішив подзвонити йому і розповісти домашнє завдання. -Привіт! Як в тебе справи? Як себе почуваєш? - одразу запитав я. -Привіт. Не дуже добре себе почуваю. В мене висока температура і лікарі виписали багато ліків, - відповів він з хрипом у голосі. -Усе так погано? Чим ти захворів? А як твоя бабуся? Справляється? - закидав я його запитаннями. -Ні. Мені вже краще у порівнянні з минулими днями.Проте, дякую за турботу. Бабуся справляться.Шкода, що мої батьки поїхали так невчасно.Про хворобу. В мене запалення легенів. Проте, як я вже казав, мені вже краще, - його голос був майже спокійним, але я знав, що він намагається мене заспокоїти. -Тобі потрібна до Може, я для чогось у пригоді стану? За ліками сходити чи просто для розмови? - запитав я, починаючи хвилюватись. -Ні, мені нічого не потрібно, - відповів він. Він ніколи не вмів обманювати. Я довго мовчав у слухавку, а потім сказав: -Влад, друже, не треба від мене нічого приховувати. Я знаю, що в тебе щось не так. Дозволь мені до тобі, - сказав я. -Я знав, що від тебе нічого не приховаєш, - відповів він стомлено, - Проте це дуже добре. Я буду дуже вдячний тобі за до Та й від дружньої розмови, я не відмовлюся. Проте для тебе це не буде важким тягарем? -Знову ти за своє? Для чого ж ще потрібні друзі? Я буду в тебе через пів години. Вибач, скоріше не вийде. Мені довго до тебе добиратися, - говорив я йому, вже починаючи збиратись. -Добре. Я чекаю на тебе, - наостанок відповів він. Отак, закінчилася моя розмова з ним.
-Привіт,Мишко!Як ти себе почуваешь?Тобі вже краще? -Привіт,Катю.Мені все ще погано.Але краще,ніж було вчора.А ти себе як почуваешь?Ні нащо не скаржишся? -Та ні,зі мною все добре.І самопочуття гарне. -Зрозуміло.А що у нас нового у школі?А то я тут лежу ,хворію,ні про що не знаю. -Нового у нас багато чого.Зараз навіть не встигну все розповісти.Але слухай.У нас у школі був концерт присвячений дню народженню нашого директора.Танцював колектив "Панда". -Що це за назва така смішна?А це колектив учасників нашої школи? -Так,це наші учасники.А назву вони придумували собі самі.А ще у нашому класі скоро буде екскурсія до Киеву!Ми дізнаемося багато нового про це місто! -Це гарна ідея!Але я не поїду..Навряд чи я перехворію до цього моменту.А коли ця екскурсія? -Вона буде через 2 тижні.Тому ти ще встигнеш поїхати з нами.І не думай про погане. -Дякую, Катрусю,що навідала мене .Мені це дуже приемно що ти про мене не забула. -Та немає за що мені дякувати.Добре,мені вже час.Адже завтра у нас ще контрольна з геометрії,буду готуватися. -Приходь до мене ще,буду радий побачити.Гарно написати тобі контрольну роботу!
-Привіт! Як в тебе справи? Як себе почуваєш? - одразу запитав я.
-Привіт. Не дуже добре себе почуваю. В мене висока температура і лікарі виписали багато ліків, - відповів він з хрипом у голосі.
-Усе так погано? Чим ти захворів? А як твоя бабуся? Справляється? - закидав я його запитаннями.
-Ні. Мені вже краще у порівнянні з минулими днями.Проте, дякую за турботу. Бабуся справляться.Шкода, що мої батьки поїхали так невчасно.Про хворобу. В мене запалення легенів. Проте, як я вже казав, мені вже краще, - його голос був майже спокійним, але я знав, що він намагається мене заспокоїти.
-Тобі потрібна до Може, я для чогось у пригоді стану? За ліками сходити чи просто для розмови? - запитав я, починаючи хвилюватись.
-Ні, мені нічого не потрібно, - відповів він. Він ніколи не вмів обманювати. Я довго мовчав у слухавку, а потім сказав:
-Влад, друже, не треба від мене нічого приховувати. Я знаю, що в тебе щось не так. Дозволь мені до тобі, - сказав я.
-Я знав, що від тебе нічого не приховаєш, - відповів він стомлено, - Проте це дуже добре. Я буду дуже вдячний тобі за до Та й від дружньої розмови, я не відмовлюся. Проте для тебе це не буде важким тягарем?
-Знову ти за своє? Для чого ж ще потрібні друзі? Я буду в тебе через пів години. Вибач, скоріше не вийде. Мені довго до тебе добиратися, - говорив я йому, вже починаючи збиратись.
-Добре. Я чекаю на тебе, - наостанок відповів він.
Отак, закінчилася моя розмова з ним.
-Привіт,Катю.Мені все ще погано.Але краще,ніж було вчора.А ти себе як почуваешь?Ні нащо не скаржишся?
-Та ні,зі мною все добре.І самопочуття гарне.
-Зрозуміло.А що у нас нового у школі?А то я тут лежу ,хворію,ні про що не знаю.
-Нового у нас багато чого.Зараз навіть не встигну все розповісти.Але слухай.У нас у школі був концерт присвячений дню народженню нашого директора.Танцював колектив "Панда".
-Що це за назва така смішна?А це колектив учасників нашої школи?
-Так,це наші учасники.А назву вони придумували собі самі.А ще у нашому класі скоро буде екскурсія до Киеву!Ми дізнаемося багато нового про це місто!
-Це гарна ідея!Але я не поїду..Навряд чи я перехворію до цього моменту.А коли ця екскурсія?
-Вона буде через 2 тижні.Тому ти ще встигнеш поїхати з нами.І не думай про погане.
-Дякую, Катрусю,що навідала мене .Мені це дуже приемно що ти про мене не забула.
-Та немає за що мені дякувати.Добре,мені вже час.Адже завтра у нас ще контрольна з геометрії,буду готуватися.
-Приходь до мене ще,буду радий побачити.Гарно написати тобі контрольну роботу!