Терміново!
до іть будь ласка

Ми живемо на Україні. Багато міст і сіл є в нашій країні. В них є будинки і будиночки, в котрих живуть люди. Вони живуть родинами або самотньо, працюють і відпочивають, сваряться і кохають один одного. Все це — український народ. І якщо ми хочемо бути справжніми громадянами своєї Батьківщини, ми повинні розуміти і поважати один одного, допомагати у скруті, радіти у щасливі хвилини і намагатися жити однією родиною задля щастя і злагоди в усій нашій великій країні. Бо вона — наша щедра мати, а ми її діти.

Усі ми живемо в різних її куточках. Кожен знає красу і втіху рідного міста чи села. І ми щедро ділимося цими знаннями. Відомими є легенди Карпатських гір, Ластівчиного Гнізда, острова Хортиці та поля Полтавської битви.

Бо ми — народ, який може бути стрімким і непосидливим, цілеспрямованим і рішучим, але він завжди гостинний і щирий.

Тому нам треба завжди пам'ятати, що наша країна — це рідний дім, де на нас з любов'ю і надією чекають рідні. Це те місце, до якого ми завжди повертаємося, де б ми не мандрували у світі. Тому що рідна земля дає нам силу для життя. Все, що нас оточує: небо, сонце, хмари, місяць і зорі, зелені ліси і родючі поля, люди, які поруч з нами в радості чи смутку — це те, що підтримує нас і дає сили жити і радіти життю, немов теплому поцілунку матусі.

Більше роби, та менше говори.Будь господарем своєму слову.Книжку читай — розуму набирай.Вчитися ніколи не пізно.Друга група — прислів'я, в яких поєднується і пря­ме, і переносне значення. Вона не менш важлива, оскіль­ки слугує містком від першої групи до інакомовлення («Дерево видно за плодами, а людину — за її ділами», «Коня керують уздами, а людину словами» тощо).Такі прислів'я особливих труднощів у тлумаченні не викликають — перша частина пояснює другу або нав­паки. Але важливо обов'язково звернути дитячу увагу на влучно дібрані порівняння, наприклад, дерево — людина, плід — діло, кінь — людина, узда — слово.Така робота не лишає школярів байдужими до влучних народних афоризмів, вони замислюються над їх значенням, дослуховуються до їх звучання.Ці вислови пробуджують у дітей естетичні почут­тя, вчать розуміти виразність, образність рідної мови, готують до сприймання поезії.Птиця створена для польоту, а людина — для роботи.Добрий чоловік без роботи, що бджола без меду.Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.Наука для людини, як сонце для життя.Гарна птиця пером, а людина розумом.Голова без розуму, що млин без води.Поміч у свій час, що дощ у засуху.Остання група прислів'їв — інакомовлення. Зовсім не дивно, що подеколи учні намагаються розгадати їх як загадки. Але на відміну від загадки, де потрібно відшукати зашифрований предмет (явище), в прислів'ях криється характеристика певної ситу­ації, яка легко виявляється в конкретних умовах, де розтлумачує події і вчинки. Саме тому метафоричні прислів'я найліпше вводити в активний мовленнєвий запас дітей, «прив'язуючи» до певної ситуації. Можливі два шляхи накопичення прислів'їв:1) природний — від ситуації до прислів'я;2) творчий — від прислів'я до ситуації. Перший недаремно названо природним. Як відомо, прислів'я виникали або спонтанно, як оцінка чи дотеп­на характеристика ситуації, якихось рис вдачі (нап­риклад, хвалькові говорили: «На небі чути, як мухи кашляють», байдужому казали: «Байдуже ракові, в якім горшку його варять» тощо), або були засновані на дов­гих Наприклад, побачила давня люди­на камінець, придивилась до нього уважніше, порівняла з рослинами — росте без корінця. Оформилась думка: «Камінь росте без коріння». Поступово мудрець помітив, що безпритульний камінець схожий на поз­бавлену захисту людину. Так з'явилось переносне зна­чення цього речення, яке тепер стало прислів'ям УЧНІ значення цього вислову здатні осягнути після прочи­тання притчі «Корінь життя» [Паламарчук О., Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я., Волошина Н.Й. Читанка 3(4). — К.: Освіта, 1993. — С. 15—16], «Плакучий бук» [А.Хорунжий] [Там само. — С б утворення інакомовностей можна показати під час вивчення байок А.Глібова. Мораль байки схо­жа до прислів'їв своєю лаконічністю, виразністю уза­гальнень. Вона так само виводиться з конкретних фактів, свідком яких неначе був байкар. (« .Що, брати­ку, посіяв, те й пожни!», « . Дурне безладдя лихо діє», «На, небоже, те, що мені не гоже» та багато інших). Дітям також буде цікаво дізнатись, що прислів'я іноді виникали з казок («Битий небитого везе» тощо).Вивчення прислів'їв продовжується підбором до сюжетних малюнків, оповідань, казок, віршів най­більше відповідних зразків цього жанру усної народ­ної творчості.Другий шлях — творчий. Він передбачає моделю­вання ситуацій можливого використання прислів'їв, створення сюжетних малюнків. Цікавим і ефектив­ним буде написання коротеньких творів за заданою темою-прислів'ям. Наприклад,Шабля ранить тіло, а слово — душу.Сказав якось хлопчик матері образливе слово. Заплака­ла мати. «Пробач», — сказав син. Вона ж відповіла: «Рана від колючки загоїться, й сліду не залишиться. Рана від сло­ва також заживе, проте слід глибокий зостанеться».Дружили два хлопчики. Одного разу вони засперечали­ся і один другого обізвав. Той і образився. Дружбу такою, якою вона була раніше, не повернеш. Якщо вдарити шаб­лею, вона поранить тіло. Але рана заживе, і ти забудеш. Якщо ж сказати образливе слово, воно поранить душу і ніко­ли не забудеться.