Те, що, казна / коли, не / мов /би /то
Укажіть речення, у якому лише інтонація й розділові знаки є ознаками наявнос-
ті в реченні вигука. За відсутності розділових знаків і відповідної інтонації такі
слова вважають частками.
А 0, що мені робить? Немає сонця в моїй душі (Леся Українка).
Бо, кожний тихий усміх фарисея для мене гірш від скорriона злого (Леся
Українка).
В Ой, що я можу всій глухій темниці? (Леся Українка).
Той, що се? Світло згасло! Ніч настала? (Леся Українка).
дой, де мій коханий юнак-оборонець? Ой, де забарився? Теся Українка).
Виділіть печення
7
КЕТ
Вот
Объяснение:
1. Осінь - підмет, одягає - присудок. Багрянцеві - прикметник (означення), плащі - додаток. 2. Книжки, храми,люди - підмет, гинуть - присудок, знакаючи - дієприслівник, в хуртечі - обставина (прислівник), навік - означення (прикметник). 3. Підмет - доля, присудок - зіходить. Прикметник - тихо (означення), на орбіту - обставина місця, високоточних - означення (прикметник). 4. підмет - краї, присудок - хороші (означення). При світлі - обставина. 5. Ми, вугіль,хліб,руки - підмет, змогли б вмерти,натруджені (означення) - присудок, двічі - числівник, чорний,чорні - прикметник (означення)
Крищукові виднілося неба небагато, якась мізерія, що вміщувалася у вікні, та він знав його, міг із заплющеними очима показати Чумацький Шлях, Великого й Малого Воза, Полярну зірку й вечірню (М. Олійник). 2. Марія на всі боки озирається. Увійшла до церкви, купила за копійку свічечку й сама понесла перед вівтар до Матері Божої (У. Самчук). 3. Тисячоліття слов’янство на Дніпрі благословляло подвиги потомків, і святі Київські зруйнованої Печерської лаври дивилися зі своїх золочених уламків на зелену воду великої слов’янської ріки (О. Довженко). 4. З Чорного моря, з Індійського океану, через Малу Азію прилетів перший тепловій (М. Хвильовий). 5. 1902 року з ініціативи студентів Чернівецького університету видана збірка поезій Лесі Українки. "Відгуки" (Журнал). 6. На другий день після початку експедиції Шевченко виконав перший малюнок "Пожежа в степу" (Журнал). 7. Першим ректором Київського університету Святого Володимира, заснованого в 1934 році, став видатний український історик Михайло Максимович, автор праць з історії України (О. Кучерук).