іть з укр. мовою Виписати номери реченнь з:
а) відокремленими означеннями;
б) відокремленими прикладками;
в) відокремленими обставинами (вправа виконується за трьома варіантами).
1. Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав.
2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна.
3. Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма.
4. Ніжні зорі, білі, непрозорі, спадали з неба.
5. Дніпро, велична ріка мого дитинства, несе свої могутні хвилі у Чорне море.
6. Усяка пташечка, радіючи, співала.
7. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь.
8. Нам, зодчим, вдячна за труди земля.
9. А дуб стоїть незламно, незважаючи ні на що.
10. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив.
11. Дуже красиві давні міста України, особливо Київ і Львів.
Скласти речення, щою подані слова і словосполучення стали відокремлиними членами речення:
Облите місячним сяйвом озеро
Високе чисте вечірнє небо
Високі стрімкі київські кручі
Незважаючи на несприятливу погоду
Струснувши з себе росу
Геніальний син українського народу Тарас Шевченко.
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".