Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієслово осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, здаватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спокійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.
Я (займенник) вірю (дієслово) в (прийменник) те (займенник), що(сполучник) вернеться (дієслово) тепло (іменник). Я (займенник) вірю (дієслово) в (прийменник) щастя (іменник) , бо (сполучник) воно (займенник) було (дієслово). В (прийменник) майбутньому (іменник) плоди(іменник) зберуть (дієслово) багаті (іменник) із (прийменник) дерева (іменник) , що (сполучник) нині (прислівник) зацвіло(дієслово) (Д.Павличко). Тече (дієслово) вода (іменник) і (сполучник) на (прийменник) гору (іменник) багатому (іменник) в (прийменник) хату (іменник) . А (сполучник) вбогому (іменник) в (прийменник) яру (іменник) треба (частка) криницю (іменник) копати (дієслово) (Т. Шевченко).
