Жили на світі дві прекрасні руки - Лівша і Правша . Жили й не знали один про одного. А одного разу вони зустрілися - і стали жити разом : Союз І з'єднав їх (долоні склали разом ) . Мирно , тихо і добре зажили . ( Підкреслюємо , що в оповіданні весь час вживається союз І ) . Але не довго тривало їхнє щастя. Сварки стали виникати ( склали руки долонями назовні) , втратили вони союз І , озброїлися союзом А : «Ти не вмієш , а я вмію» , «Ти лінива , а я працьовита » ... протиставив вони себе один одному , дивитися не хочуть в очі ( тому й долоньки назовні). Але , звертаємо увагу дітей , протиставлення - це ще не втрата один одного: адже долоню поки поруч .
Гірше жити стало , коли зовсім руки відокремилися , стали ділити своє майно ( робимо розривають руху ) , сваритися : «Або я піду , або ти ...» , « Чи ти прибирання роби , або я ...» . Так з'явився третій союз - егоїст - - розділовий . Забуто назавжди хороший , що з'єднує добрий союз І , викреслять союз бунтар А. Так і донині живуть руки , розділені розділовими спілками .
Гірше жити стало , коли зовсім руки відокремилися , стали ділити своє майно ( робимо розривають руху ) , сваритися : «Або я піду , або ти ...» , « Чи ти прибирання роби , або я ...» . Так з'явився третій союз - егоїст - - розділовий . Забуто назавжди хороший , що з'єднує добрий союз І , викреслять союз бунтар А. Так і донині живуть руки , розділені розділовими спілками .