З раннього дитинства Робінзон Крузо більш за все любив море. Але батькам це не подобалось. Вони хотіли, щоб син займався судомою справою. І тоді він вирішив утекти з дому. Він з товаришем сів на корабель, що вирушав до Лондону.
У цій подорожі йому довелося побачити на власні очі, що таке справжній шторм на морі. Робінзон навіть сам допомагав матросам.
Товариш сказав, що йому краще повернутися додому. Але Робінзон не послухався цієї поради.
Глави третя — четверта
Одному шановному капітану дуже сподобався хлопець, і він узяв юнака на свій корабель. Він розмовляв з хлопцем та навчав його наукам. Однак незабаром капітан помер, і Робінзон уперше вийшов у море сам. На жаль, ця подорож виявилась невдалою і Робінзон потрапив у полон до піратів, де пробув більше двох років.
Разом із маленьким хлопчиком Ксурі він вирушив на рибну ловлю, але не повернувся. Втікачі висадилися на берег. Деякий час перебували вони у диких місцях, харчувалися тим, що могли дістати, поки їх не підібрав корабель, що прямував до Бразилії.
Глави п'ята — шоста
У Бразилії Робінзон прожив чотири роки і став успішним плантатором. Та одного разу вирішив здійснити подорож до Гвінеї по золотий пісок та слонячу кістку. Ця подорож закінчилася аварією біля невідомого острова.
Врятувався лише Робінзон Крузо. Зрозумівши це, він дістав з корабля найнеобхідніші речі і побудував собі житло: печеру, обнесену стінами.
На острові не було людей та відомих тварин. Птахів було багато, але вони теж були невідомі Робінзону.
Опис картини "Золота осінь у Корелии" В. В. Мєшкова Картину «Золота осінь у Карелії» намалював В. В. Мєшков. Тут зображений осінній пейзаж. На передньому плані я бачу коло каменів валунів. Вони схожі на сім'ю, що намагається триматися разом, але все-таки один камінь небагато відсторонився. Чагарник, що втратив майже всі свої листочки, невеликі берізки з яскраво-жовтим листям, червонуваті осинки й високі, вихідні навіть за верхній край картини, суворі й зелені сосни, єдині не змінили колір. Ліворуч видний фрагмент опушки, на ній так само розкидані невеликі камені Задній план не так великий. На правій половині картини великий достаток дерев з жовтим осіннім листям. Через цю гущавину не видно лінії обрію. А в лівій половині картини є на що подивитися. Тут художник запам'ятав ланцюг озер. У них відбивається похмуре, біло-сіре небо. На ближньому березі кілька дерев. Те, що перебуває за озером не дуже чітко видно, але розглянути можна, що на тім бережу розташований невеликий лісочок, а левее ліс уже густіше. Ну а на обрії праворуч-чисте поле, а ліворуч видні верхівки дерев. Художник скористався дуже гарною колірною гамою. Усе дерева жовті, крім сосон, а трава зеленная з жовтим відтінком. Я торік бачив щось подібне, але без озера. Це було на горі нашого міста. Удалині виднілася безліч дерев, і вони були все з жовтим листям, але тільки розкидистий клен стояв з темно-червоним листям, це було дуже красиво. У цієї картини є одна особливість. Це подовжений горизонтальний формат полотна. Я думаю це зроблено для того, щоб якнайбільше передати поетичність ландшафту. Адже коли ми хочемо сфотографувати людини цілком, те перевертаємо фотоапарат по вертикалі, а якщо гарний вид з висоти, то по горизонталі. Я думаю, за цією картиною ховається якийсь зміст, а саме те, що із приходом холодів не потрібно розбудовуватися й згадувати ті літні дні, а потрібно дивуватися й просто насолоджуватися осінньою красою нашої природи. Дивно, але побачивши картину "Золота осінь у Карелії" у перший раз, вона мені не запам'яталася, а от після того як я написав твір, мені ця картина дуже сподобалася
Глави перша — друга
З раннього дитинства Робінзон Крузо більш за все любив море. Але батькам це не подобалось. Вони хотіли, щоб син займався судомою справою. І тоді він вирішив утекти з дому. Він з товаришем сів на корабель, що вирушав до Лондону.
У цій подорожі йому довелося побачити на власні очі, що таке справжній шторм на морі. Робінзон навіть сам допомагав матросам.
Товариш сказав, що йому краще повернутися додому. Але Робінзон не послухався цієї поради.
Глави третя — четверта
Одному шановному капітану дуже сподобався хлопець, і він узяв юнака на свій корабель. Він розмовляв з хлопцем та навчав його наукам. Однак незабаром капітан помер, і Робінзон уперше вийшов у море сам. На жаль, ця подорож виявилась невдалою і Робінзон потрапив у полон до піратів, де пробув більше двох років.
Разом із маленьким хлопчиком Ксурі він вирушив на рибну ловлю, але не повернувся. Втікачі висадилися на берег. Деякий час перебували вони у диких місцях, харчувалися тим, що могли дістати, поки їх не підібрав корабель, що прямував до Бразилії.
Глави п'ята — шоста
У Бразилії Робінзон прожив чотири роки і став успішним плантатором. Та одного разу вирішив здійснити подорож до Гвінеї по золотий пісок та слонячу кістку. Ця подорож закінчилася аварією біля невідомого острова.
Врятувався лише Робінзон Крузо. Зрозумівши це, він дістав з корабля найнеобхідніші речі і побудував собі житло: печеру, обнесену стінами.
На острові не було людей та відомих тварин. Птахів було багато, але вони теж були невідомі Робінзону.