Я живу у місті Бровари. Це дуже красиве місто особливо літом. В ньому багато красивих парків, дитячих майданчиків. Я з батьками ходив(ла) в Броварський краєзнавчий музей, мені дуже сподобалось. Для дітей створюють різні розважальні заходи. Мені дуже подобаэться моє місто.
м. Бровари Бровари – місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Броварського району Київської області. Вперше Бровари згадуються в документальних джерелах 1630 р. Назва міста, за однією з версій, пов’я- зана з броварництвом – пивоварінням. У 40-60-х роках ХІХ ст. у Броварах і на Броварщині кілька разів побував Тарас Шевченко. Це перебування залишило помітний слід у його літературній творчості (поеми «Катерина», «Варнак», «Сотник», проза, що- денник). 18 травня 1861 року броварці віддали останню шану Кобзареві: поета відспівували у Свято-Тро- їцькій і Петро-Павлівській церквах. Броварський район створено навесні 1923 р. До його складу, як свідчать архівні джерела, крім нинішніх сіл входили хутір Биківня, села Дударків, Троєщина, Вигурівщина, Кухмістерська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Позняки, Бортничі. Населення Броварів становило на той час 4065 осіб. У 1930 р. Броварський р-н як адміністративну одиницю ліквідували, а місто Бровари, де на той час було 5618 жителів, підпорядкували Київській міськраді. У 1931 р. зареєстровано колгосп імені Ілліча. Із організацією його починається розкуркулення броварських господарів, яке набирає розмаху перед Голодомором 1932-1933 років. За свідченнями очевидців у Броварах від голоду померло багато людей, у тому числі й дітей. Проте в Державному архіві Київської області не збереглося жодних даних про кількість по- мерлих. Немає таких даних і в Броварському архіві. Очевидно, записи актів громадянського стану, зокрема записи про смерть людей у 1932-1933 роках, за наказом місцевої влади, яка ревно виконувала накази сталінських посіпак, було ретельно знище- но. Тепер уже навіть приблизну цифру загиблих від голодомо- ру дорослих та дітей встановити неможливо. Очевидці трагедії Голодомору – корінні жителі міста встановили прізвища 134-х померлих. На території Свято-Покровської православної церкви Київ- ського патріархату зусиллями церковної громади встановле- но дерев’яний хрест – поки що єдиний у місті пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років. Планується встановити хрести в місцях масових поховань жертв Голодомору, а також головний пам’ятний знак. Вшанування пам’яті жертв Голодомору
Я живу у місті Бровари. Це дуже красиве місто особливо літом. В ньому багато красивих парків, дитячих майданчиків. Я з батьками ходив(ла) в Броварський краєзнавчий музей, мені дуже сподобалось. Для дітей створюють різні розважальні заходи. Мені дуже подобаэться моє місто.
м. Бровари
Бровари – місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Броварського району Київської
області.
Вперше Бровари згадуються в документальних джерелах 1630 р. Назва міста, за однією з версій, пов’я-
зана з броварництвом – пивоварінням.
У 40-60-х роках ХІХ ст. у Броварах і на Броварщині кілька разів побував Тарас Шевченко. Це перебування
залишило помітний слід у його літературній творчості (поеми «Катерина», «Варнак», «Сотник», проза, що-
денник). 18 травня 1861 року броварці віддали останню шану Кобзареві: поета відспівували у Свято-Тро-
їцькій і Петро-Павлівській церквах.
Броварський район створено навесні 1923 р. До його складу, як свідчать архівні джерела, крім нинішніх
сіл входили хутір Биківня, села Дударків, Троєщина, Вигурівщина, Кухмістерська Слобідка, Воскресенська
Слобідка, Позняки, Бортничі. Населення Броварів становило на той час 4065 осіб.
У 1930 р. Броварський р-н як адміністративну одиницю ліквідували, а місто Бровари, де на той час було 5618 жителів, підпорядкували Київській міськраді.
У 1931 р. зареєстровано колгосп імені Ілліча. Із організацією
його починається розкуркулення броварських господарів, яке
набирає розмаху перед Голодомором 1932-1933 років.
За свідченнями очевидців у Броварах від голоду померло
багато людей, у тому числі й дітей. Проте в Державному архіві
Київської області не збереглося жодних даних про кількість по-
мерлих. Немає таких даних і в Броварському архіві. Очевидно,
записи актів громадянського стану, зокрема записи про смерть
людей у 1932-1933 роках, за наказом місцевої влади, яка ревно
виконувала накази сталінських посіпак, було ретельно знище-
но. Тепер уже навіть приблизну цифру загиблих від голодомо-
ру дорослих та дітей встановити неможливо. Очевидці трагедії
Голодомору – корінні жителі міста встановили прізвища 134-х
померлих.
На території Свято-Покровської православної церкви Київ-
ського патріархату зусиллями церковної громади встановле-
но дерев’яний хрест – поки що єдиний у місті пам’ятний знак
жертвам Голодомору 1932-1933 років. Планується встановити
хрести в місцях масових поховань жертв Голодомору, а також
головний пам’ятний знак.
Вшанування пам’яті жертв Голодомору