Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
на наступній неділі — наступної неділі
каждої суботи – щосуботи
підняти питання – розглянути питання
дані співпадають — дані збігаються
приймати участь — брати участь
вільна вакансія – вільна посада
прейскурант цін — показник цін
хронометраж часу — вимірювання часу
свій автопортрет – автопортрет
контрактна умова – контракт
призводити до перемоги – приводити до перемоги
музикальна школа – музична школа
слідуючим чином – наступним чином
положіть ручку – покладіть ручку
розширені зрачки – розширені зіниці
не бачити друг друга – не бачити один одного
заставляти – змушувати
пол – стать\підлога
остання глава – останній розділ
усі бажаючі – усі охочі
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).