Ть ❗
1.слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються
а)словами автора; б) пояснювальними словами; в) вставними словами; г)словами власними
2.якщо пряма мова є одним реченням, у середину якого вставлено слова автора, то можуть ставитися такі розділові знаки
а)кома, тире ,кома, тире; б)двокрапка, тире, двокрапка, тире; в)крапка ,тире, крапка, тире; г)двокрапка ,тире тире, двокрапка
3.вибрати складне речення
а)весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій вербі; б)марко, здавалося, не розчув його наказу; в)сійся, родися, колосом налийся, ниво, людям на добро; г)палали села, і дуби
4.між частинами складносурядного речення ставимо тире,
а)якщо друге речення розкриває зміст першого; б)якщо обидві частини дуже далекі від змісту; в)якщо у другій частині виражено наслідок чи висновок з того, про що йдеться у першій частині; г)якщо друге речення вказує на причину того, про що йдеться у першому реченні
5.вибрати складносурядне речення
а)заходило сонце, у вузеньких вуличках стояла курява, гупались об землю спілі яблука; б)а навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться; в)шуміло віття на вітрах весняних, неначе штормовий дев'ятий вал; г)а трави пахли п'янко, й сонце котилося понад косарями колесом
6.знайти речення у якому є пунктуаційна помилка
а) жили-були дід і баба, і була у них курочка ряба; б)хай жовтий лист зникає вдалині, та ще не раз тобі весна всміхнеться; в)з далекого краю лелеки летіли та в одного лелеченька крилонька зомліли; г)або не сокіл я, або спалила мені неволя крила
Шпаргалка від мого сина для семикласників
Коли дивишся на запорожця на картині Монастирського, то перш за все починаєш пригадувати, чи бачив ти таких людей у житті: він здається небагатослівним і дуже незвичної зовнішності. Найбільше увага затримується на бритій голові і оселедцю. А потім вже помічаєш і пишні вуса, і козацьку шаблю, на яку оперся запорожець.
Невідомо, чи він високого зросту, але мені здається, що він мав би бути приблизно 180 см. Бачу, що він має широкі плечі і міцні руки.
В одязі вояк дуже акуратний. Біла сорочка виразно відтіняє жупан і хутровий кунтуш. Тут дуже майстерно художник використав поєднання чорного і червоного – кольорів прапору Запорізької Січі, кольорів прапору сучасної ОУН-УПА.
Я не знаю його думок, але вираз вольового обличчя показує: про що б він не думав у цю хвилину, зображену на картині, - ці думки про минуле і майбутнє України. Може, саме у ці хвилини він згадує свою дружину, яку залишив у своєму рідному селі? Може, пригадує свою останню зустріч з батьком, який перед походом давав йому настанови про товариські звичаї на Січі? А, може, перед очима стоїть його рідний син, який сьогодні був у першому своєму бою, і тепер запорожець розмірковує, чи достатньо войовничого козака він виростив? А, може, чоловік, як у молитві, зупинився, щоб подякувати Богові за прожитий день?
Брови зведені так, ніби він хоче у кожного глядача спитати: «Чи пам’ятаєш ти про своїх предків? Про те, як ми боролись за нашу волю? Чи вірний ти своїй державі?» Коли дивишся на нього, то хочеться стати струнко і сказати: «Героям слава!»
Объяснение:
Запахло святом і засніженим бульваром
Йду в Новий Рік під світлом ліхтарів
Здається, я потрапила під чари
Зими.
І снігопад у парк забрів
Він срібно-лагідні вивішує красоти
Зима захоплює і вже не відпуска.
Я сніг люблю на колір і на дотик
Люблю свята.
«Із Новим Роком», – це шепочуться ялинки
«З Різдвом», – співають янгольські хори.
Люблю ось так гуляти парком взимку
І розглядати тіні й кольори.
Із Новим Роком!
Хай все буде по-новому.
З Різдвом!
Це час, коли збуваються дива.
Любові всім!
Нехай вона казково
Весь світ лише собою покрива.