Світає
1. Одна за одною гаснуть зірки на небі. 2. Синє небо на сході стало блакитне, згодом по обрію рожева смужечка й розлилася по всьому небосхилі. 3. І вода в ставку, і краплини роси на траві – все стало рожеве в ці хвилини. 4. І туман розлився кругом: у долині, над річкою, над селом. 5. Високо в небі злетів жайворонок і співає. 6. Його маленькі крильця вже освітило сонце. 7. І крильця стали рожеві. 8. Ось-ось із-за обрію випливе золоте покотьоло. 9. О, жайворонок співає, а я вже бачу сонце!
Визначте вид міжфразового зв’язку написаного тексту(0,5б.):
Самостійна пошукова робота
Знайти й підкреслити в тексті засоби міжфразового зв’язку(1,5б.)
Виконання тестових завдань (за текстом «Світає») (5б.)
1. Установіть відповідність між словом та правилом написання м’якого знака в ньому.
1. Маленький А. У дієслівних формах дійсного й наказового Крильця Б. У суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-.
3. По всьому,
покотьоло В. Після м’якого л перед наступним приголосним.
4. Гаснуть Г. У суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ість-.
Д. Після м'яких приголосних у середині складу перед о.
2. Доберіть правило до написання слів смужечка, над річкою.
А. М’який знак не пишеться після р у кінці складу або слова.
Б. М’який знак не пишеться після н перед ж, ч, ш, щ.
В. М’який знак не пишеться після шиплячих.
Г. М’який знак не пишеться після ц у кінці запозичених іменників чоловічого роду.
3. Написання ненаголошених е, и можна перевірити за до наголосу в усіх словах, ОКРІМ:
А. розлилася;
Б. злетів;
В. над селом;
Г. хвилини.
4. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку:
А. з/за, із/за, з/посеред
Б. з/під, за/ради, з/проміж
В. за/для, з/попід, з/поза.
5. Слово, утворене поєднанням основ, вжито в реченні:
А. другому;
Б. четвертому;
В. восьмому.
6. Складним безсполучниковим є речення:
А. перше;
Б. друге;
В. п'яте.
7. Складносурядним є речення:
А. третє;
Б. четверте;
В. дев'яте.
8. Узагальнювальне слово вжито після однорідних членів у реченні:
А. другому;
Б. третьому;
В. четвертому.
9. Узагальнювальне слово вжито перед однорідними членами у реченні:
А. третьому;
Б. четвертому;
В. п'ятому.
10. Витлумачте значення слова покотьоло
А. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини
Б. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра
В. Дерев’яна дитяча іграшка, що має форму обруча
Чи кожен із нас є особистістю? Чи особистісне ядро є обов’язковою складовою особистості? Чи здатна особистість здійснювати масовий вплив на інших? – ТАК.
Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я = особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.
Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.
Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?