Світ великий. Історія його — не менша. Ми вивчаємо історію різних держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі історичні події не відкривалися б перед нами, повинні пам'ятати завжди про історію свого народу, землі, на якій живемо.
Пам'ять — одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна забувати власного батька і матір, бо вони дали життя, дім, у якому народився і виріс, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми — частинка народу. Без всіх нас немає ні народу, ні історії.
Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це — першооснова. З неї ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови, ні пам'яті, ні землі, ні роду. Пам'ятаймо про це!
Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і живее вірою та надією на краще. Але пам'ятаймо, що ніщо не приходить само собою, як і не змінюється без людини.
Щоб житии краще — потрібно краще працювати. Це стосується всіх: мене, батьків, друзів, сусідів. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для майбутнього.
(За В. Мисаном)
ПИСЬМОВО:

2. Добір заголовка.
3. Визначення теми та головної думки тексту.
4. Визначення типу та стилю мовлення.
5. Скласти план.

Якщо просто вийти на вулицю і пройтися, подивитися на перехожих, задивитися в їх вирази облич, навряд чи можна побачити якусь аж надто велику різницю між усіма цими людьми. всі вони ведуть себе спокійно, мирно, вкрай рідко можна зустріти когось, хто відразу вселяє небезпеку. але всі ці люди перебувають у звичайних обставинах, їм ніщо не загрожує, вони здійснюють звичайну прогулянку.у той же самий час, якщо подивитися на всіх цих людей в екстремальних ситуаціях, всі вони напевно здадуться дуже різними і багато в чому несхожими один на одного. на жаль, рідкісній людині вдається прожити своє життя розмірено і просто спокійно. найчастіше життя є дуже непередбачуваним і навряд чи варто прогнозувати і розраховувати його далеко наперед. саме з цієї причини в житті людини часто трапляються екстремальні ситуації, з якими люди розбираються зовсім по-різному. дуже шкода дивитися на людину, яка завжди здавався спокійною, а як тільки прийшла важка хвилина чи якась екстремальна ситуація моментально перетворилася на нервову, злу і таку, яка вселяє всім оточуючим неприязнь, а іноді навіть страх. відразу хочеться подалі піти від такої неврівноваженої людини, вже точно всією душею не хочеться ставати такою, якою є вона.що ж є людині залишатися нормальною і адекватною в екстремальних життєвих ситуаціях? як підготуватися до подібних ситуацій, враховуючи те, що вони завжди неминучі? основна проблема відповіді на це питання полягає в тому, що відповідь ця завжди дуже суб’єктивна. різним людям потрібні різні переконання й речі, щоб зберігати спокій і помірність, навіть коли буря обставин зненацька застає душу. але деякі правила і загальні рекомендації сформулювати таки можна. по-перше, потрібно ставитися до речей і подій спокійно і філософськи. звичайно, все, що можна вирішити, потрібно вирішити, але не варто гніватися через те, що людині непідвладне. з будь-якої ситуації є вихід, він може бути неприємним, але часто саме він і є оптимальним рішенням. крім того, варто сказати, що людині може стати в нагоді витримка. звичайно, вона властива не для всіх, але якщо вона все-таки є, необхідно використовувати її ресурс на повну. та й інші високі людські якості – чесність, прямота, справедливість, відкритість і дружелюбність – теж стануть дуже до речі. екстремальні ситуації неминучі, людині доведеться мати з ними справу завжди. водночас з них можна по-різному вийти – зберігши обличчя або страшно зганьбившись. все залежить від самої людини, але рецепти успіху тут у всіх індивідуальні. у будь-якому випадку дуже важливо залишатися спокійним, свідомим і зберігати повагу оточуючих.

Ясної літньої ночі, дивлячись у зоряне небо, людина мимоволі завмирає перед величчю та красою космосу. справжня глибина неба доступна людині саме вночі, коли незліченні розсипи зірок, загадкові і далекі, сяють у темряві.з давніх-давен людина намагалася пояснити, що там за хмарами, чому сяють зірки, чому вони з неба. світ над головою людини постає величезним і вимагає вивчення, як і світ під його ногами.більшість древніх вважали космос за божество, давали власні імена планетам та зіркам. люди будували гіпотези про те, який він, цей небесний світ. вони намагалися пояснити небесний устрій таким же чином, як і земний. вони наділяли людським якостями небесні тіла, їм здавалося, що все на світі крутиться навколо землі.так, зараз нам смішними версії про пласку землю, черепаху та трьох слонів. сьогодні ми знаємо і про місце нашої землі у сонячній системі, і про всі її планети. вчені-астрономи можуть зазирнути за далекі мільйони світових років, знають, звідки беруться комети та метеорити. ба, більше, вже не секрет, як утворюються зірки й планети та як вони вмирають.вже навіть почали реалізовувати програму освоєння сусідніх планет. пам’ятаєте, як за набором добровольців до космічної програми освоєння марсу mars one слідкував весь світ? незважаючи на те, що можливості повернутися не буде, стати першопрохідцями захотіло більше десяти тисяч людей. думаю, що це тільки початок космічно одіссеї людства.і хто знає, можливо через деякий час людина зможе літати у відпустку до іншої планети з такою ж легкістю, як і до іншої держави.