Струмок
Струмочок хотів подалі втекти від снігу (ій) побіг швидко/швидко. Він не/знав
ще дороги бо це ж був перший весняний струмок він (ій) плутав то справа то зліва.
Сонце припікало (ій) струмочок бавився (ій) сміявся пробиваючи собі дорогу.
По дорозі праворуч з/під кори осики вилізла мушка. Вона розправивши крильця кілька
разів змахнула ними (ій) спитала Так це справді починається весна?
А струмок біг далі по лісі (ій) будив усіх (i/й) праворуч, (i/й) і ліворуч.
Витикалися із землі трави проліски прокидалася комашня потягалися дерева вітами
занімілими за зиму.
Першою серед дерев прокинулася молоденька все/и)рба над рікою. Вона була
тоненька/тоненька. Їй лег,х)ко було (i/й) потягтися до сонця (i/й) нахилитися до води.
Вона потягнулася до сонця щоб погрітися після зими.
З-за досить густого лісу дуже повільно викотилася пишна діжа місяця.
досить густого - прислівникове; прилягання
густого лісу - іменне; просте; узгодження
дуже повільно - прислівникове; просте; прилягання
повільно викотилася - дієслівне; просте; керування
пишна діжа - іменникове; просте; узгодження
діжа місяця - іменникове; просте; прилягання
Позолочене сонцем листя, черкаючись об віття, тихо шелестить.
Позолочене листя - іменникове; просте; узгодження
позолочене сонцем - дієслівне; просте; керування
черкаючись об віття - дієслівне; складне; прилягання
тихо шелестить - дієслівне; просте; керування
Вже сонце (підмет) стало завертати (складений присудок) на вечір. Долини й гори (2 підмети) були засипані (складений присудок) свіжим білим снігом. Я (підмет) заздрю всім (складний присудок), у кого є слова.
Будеш, (присудок) батьку, панувати, поки живуть (присудок) люди (підмет).
А дівчина (підмет) в неї була як квіточка (складний присудок).
Він, (підмет) може, теж коваль (складний присудок)?
У нього очі (підмет) - наче волошки (присудок) в житі.
Не хапати зірок з неба - не робити великих успіхів; клювати носом - дрімати, ловити гав - не бути уважним, вскочити в халепу - потрапити у неприємність, накрити мокрим рядном - злякати.