Сто тридцять років тому в золотоверхому Києві на схилах Дніпра несподівано з’явилося безліч підвід, навантажених величезними крижаними брилами. Невдовзі біля них заходилися майстри. Під їхніми вправними руками на очах у здивованих киян почали з’являтися крижані цеглини, колони, підвіконня, двері… Нарешті крижане диво — царський палац — було збудовано.
Такого Київ ще не бачив. Видовище було неповторним і казковим: зали з прозорими стінами, вишукані меблі, столи з годинниками, канделябри зі свічками, шафи з посудом, крісла, ліжка, застелені ковдрами, на яких красувалися подушки, — і все це зі справжнісінької криги! З ранку до пізнього вечора грала музика, а коли починалися сутінки, палац освітлювався різнокольоровими ліхтарями, від чого ставав ще більш фантастичним і таємничим.
Кияни довго згадували крижаний палац, який, на жаль, розтанув і зберігся тільки в пам’яті тих, хто його встиг побачити (За І. Мокрієвою та А. Власюком).
А. Визначте вид зв’язку між реченнями першого й другого абзаців.
Б. З’ясуйте засоби міжфразового зв’язку між реченнями першого абзацу.
визначите види зв'язку, запишете засоби міжфразового зв'язку. У дужках пропишете їх, дібравши з тексту приклади.
Є у любій нашій школі різні типи класів.
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів.
У цих класах добрі діти, гарні та веселі,
І відразу після школи мчаться до оселі.
Не цікавить їх навчання, та не тягне в школу,
Їм пошвидше би до друзів і собі додому.
У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.
І заходити до них вчителі бояться.
Діти скачуть та грохочуть, голосно сміються,
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.
І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?
Краще б взялися за розум та і йшли додому.
Там вони би посиділи та поміркували,
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали
Най/сміливіший, з/робити, до/бігти, най/молодший, перед/мова, над/пити, за/співати,
з/веліти, поза/вчора, зне/цінити, попере/кидати, уз/вишшя, про/йти,
суб/континентальний, пара/психологія, над/звуковий, ре/організувати,
ультра/сучасний, дис/гармонійний.
Вправа 2. У поданих словах виділити префікси, визначити їх походження та
частиномовну належність. До запозичених дібрати можливі синонімні питомі
префікси.
Пре/мудрий, ультра/високий— зависокий, су/тінь, до/писати, За/карпаття, ахро/матичний,
дез/інтоксикація,
інтер/національний-міжнародний , над/прибутки, уві/бгати, за/далеко, уна/слідок
гіпер/інфляція— знецінення, дис/гармонійний, анти/народний контр/атака, анти/науковий,
Ім/мігрувати— переселитися
, воз/величити, суб/тропічний