Стилістично забарвленими є всі граматичні форми в рядку А розбира, відповідно до, святковий Б вечірняя, твойого, глибокий
В отой, записати, буцімто
Г далекеє, мрієм , фламінго
Д срібен, вигляда, такая​

-Привіт Софія! Я нещодавно бачив фільм про роботів. 
-Я не хотіла би потрапити в місто, де всю роботу за людей виконують роботи.
-Чому? Все ж було значно легче. Домашню роботу виконують роботи, прибирають роботи, ходять в школу теж вони.
-І щоб тоді робили ми? Люди?
-Відпочивали! Гуляли на вулиці! Дивилися телевізор! 
-А від чого ми відпочивали, якщо все роблять роботи? Нам би не будло цікаво жити! 
-Але є дуже важка робота! На заводах, фабриках.
-Я не сперечаюсь. На великих підприємствах дійсно потрібна робота роботів, щоб швидко та якісно виконувати роботу. Але люди повинні контролювати. Адже налаштування у робота можуть збитись, і всі речі будуть зроблені не так, як треба.
-А домашню роботу? Вона ж важка! 
-Але як ти отримаєш знання, якщо вчитись будуть роботи?
-А мити посуд? Готувати іжу? Прибирати в квартирі? Це ж дуже зручно!
-По перше вже є робот який миє посуд. Посудомийна машине. Ти повинен лише поставити посуд і покласти миючий засіб. По друге. Якщо тобі вже так ліньки готувати собі їжу, замов чи купи півфабрикати. І по третє. Прибирати квартиру можна завдяки пилисосу. Це краще ніж віником.
-Дійсно..
-Сподіваюсь я преконала тебе. А тепер я маю йти. Бувай
-Бувай!

Объяснение:

Актуалізація опорних знань

Ускладнення речень

однорідними

членами

Іроси, і птиці,

ітрави з зорею

вітають мене

(В. Сосюра).

відокремленими

членами

Я люблю українське село, повне шуму, повне

дум

(В. Сосюра).

звертаннями

Сонце! Сонце!

Це тебе, довіч-

ний світе, стрі-

ваючи, вітає земля

(Панас Мирний).

вставними

компонентами

Правда, Чіпка мій моторний, удатний

(Панас Мирний).

вставленими

компонентами

Радика мама

(тата в нього не було) була вчителька музики

(Ю. Яновський).

6.6.1. Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання

Актуалізація опорних знань

Уреченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.

Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного

й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).

ПАМ’яТкА!

1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поши-

реними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину

(М. Бажан).

2.Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.

3.Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,

або (рідше) тільки інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О. Копиленко).

Атим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).

4.Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).

5.Однорідними означення є тоді, коли:

а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:

Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький);

б) коли означення стоять після означуваного слова:

Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;

в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:

Ми не пропаща, а чудесна сила (М. Стельмах).