Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
-Привет Володя.
-Привет Сергей
Слушай тут такое дело.Я домашнее задание написать забыл.Боюсь завтра в моем дневнике окажется двойка если я вовремя его не сделаю.
-Вот так всегда.Вилитае с головы у него а страдать должны все остальные.
Ну почему же сразу страдать? Просто дать списать.Лучше сбросить все это дело на электронную почту.
Ты совсем спятил?! Вижу давно тебя по голове рюкзаками не били.От как староста класса сейчас сдал бы тебя двоешник проклятый.
Ой типа я не знаю как тебе эти пятерки достаються.Всех обличаешь а сам за спиной учителя списываешь.Так что не пройдет твой номер со мной.
-Чёрт с тобой.Будет сегодня вечером.
-Вот и договорились.