. І кликав день в (неміряні світи (Я. Шпорта). 2. Причаїлися гори, заворожені красою ніколи небачених степів (О. Гончар). 3. Степ квітував. Незайманий, звіку не ораний, високотравний (О. Гончар). 4. Треба було перейти рівне, незаросле й не закрите плавнями місце (М. Коцюбинський). 5. Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не обгороджені тинами (І. Нечуй-Левицький). 6. Мікроскоп відкрив людині світ, небачений простим оком. 7. Партизан опинився перед річкою, вражений несподіваною перешкодою (Ю. Збанацький). 8. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди (М. Коцюбинський).
Воно таке. Що мале, що велике - усе в порiвняннi. Пiдiйшов до людини, що впала, викликав "швидку" - великий вчинок? Та що там, хвилина розмови по мобiлцi. А може ти людинi життя врятував? От шляк трафив, ще б декiлька хвилин прогавили - не вiдкачали б. А подвiр'я приборкати? Ну поробив годину. А тут люди подивилися, чому на тiй багатоповерхiвцi охайно, а в нас такий бардак? Негаразд, треба теж... Туди-сюди, бач - а у нас уже iнша держава. Корупцiя? А ти не давай хабаря, де тодi хабарник його вiзьме? Це вчинок чи нi? Ми - народ. Ми - держава. Якi ми - такою вона буде. А з ворогами якось впоратись можна, Бог до
. І кликав день в (неміряні світи (Я. Шпорта). 2. Причаїлися гори, заворожені красою ніколи небачених степів (О. Гончар). 3. Степ квітував. Незайманий, звіку не ораний, високотравний (О. Гончар). 4. Треба було перейти рівне, незаросле й не закрите плавнями місце (М. Коцюбинський). 5. Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не обгороджені тинами (І. Нечуй-Левицький). 6. Мікроскоп відкрив людині світ, небачений простим оком. 7. Партизан опинився перед річкою, вражений несподіваною перешкодою (Ю. Збанацький). 8. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди (М. Коцюбинський).