6. Пунктуаційну помилку допущено в таких реченнях:
Б) Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
Ми не ставимо коми між частинами складносурядного речення, остільки воно є спонукальним та окличним.
В) Надвечір стих дощ, і окремі великі прозорі краплі повільно опадали з листа.
Тут діє звичайне правило вживання коми між частинами складносурядного речення.
Ґ) Сизий бузок, котрим були обсаджені стежки, переліз на їх гладеньке місце й вільно ріс собі там.
Ми повинні ставити кому, адже котрим були обсаджені стежки є підрядною означальною частиною даного складного речення.
7. 1 - Д; 2 - Б; 3 - В; 4 - Г.
8. Згідно з (складений прийменник) однією (числівник) легендою (іменник), червоний (прикметник) колір (іменник) дзьоба (іменник) і (сполучник) чорні (прикметник) плями (іменник) на (прийменник) крилах (іменник) лелеки (іменник) пояснюються (дієслово) тим (займенник), що (сполучник) птах (іменник) рятував (дієслово) дітей (іменник) з (прийменник) охопленої (дієприкметник) полум'ям (іменник) хати (іменник).
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, сполучникове, дві частини, між ними ставимо кому; підрядна частина з'ясувальна, відповідає на питання чим?, пояснює слово пояснюються, сполучник що.
Перша частина - просте, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною згідно з однією легендою.
Друга частина - просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприкметниковим зворотом охопленої полум'ям (комами не відокремлюємо).
Інтерв’ю – це жанр публіцистики, бесіда журналіста з однією або кількома особами, що проводиться у вільній манері для з’ясування нових відомостей, встановлення подробиць, визначення чиїхось позицій, поглядів на певні події.
Інтерв’юер – той, хто проводить інтерв’ю; людина, яка перебуває у безпосередній взаємодії з респондентом з метою одержання від нього інформації.
Респондент (англ. Respond – відповідати) – особа, яка є джерелом, комунікатором спеціальної інформації під час опитування.
Процедура інтерв’ю передбачає:
Вибір об’єкта (тобто особи з якою слід проводити інтерв’ю)
Визначення місця і часу проведення інтерв’ю
Залежить від цілей і направленості інтерв’ю
Види інтерв’ю:
Інформаційне – ознайомлює аудиторію з відомостями про особу, її діяльність, погляди.
Аналітичне – містить аналіз фактів, поглядів, учинків, відповідаючи при цьому на запитання: чому? яким чином? що це означає?
Інтерв’ю-портрет – розкриває особистість співрозмовника, створює його характеристику, висвітлює систему його цінностей.
6. Пунктуаційну помилку допущено в таких реченнях:
Б) Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
Ми не ставимо коми між частинами складносурядного речення, остільки воно є спонукальним та окличним.
В) Надвечір стих дощ, і окремі великі прозорі краплі повільно опадали з листа.
Тут діє звичайне правило вживання коми між частинами складносурядного речення.
Ґ) Сизий бузок, котрим були обсаджені стежки, переліз на їх гладеньке місце й вільно ріс собі там.
Ми повинні ставити кому, адже котрим були обсаджені стежки є підрядною означальною частиною даного складного речення.
7. 1 - Д; 2 - Б; 3 - В; 4 - Г.
8. Згідно з (складений прийменник) однією (числівник) легендою (іменник), червоний (прикметник) колір (іменник) дзьоба (іменник) і (сполучник) чорні (прикметник) плями (іменник) на (прийменник) крилах (іменник) лелеки (іменник) пояснюються (дієслово) тим (займенник), що (сполучник) птах (іменник) рятував (дієслово) дітей (іменник) з (прийменник) охопленої (дієприкметник) полум'ям (іменник) хати (іменник).
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, сполучникове, дві частини, між ними ставимо кому; підрядна частина з'ясувальна, відповідає на питання чим?, пояснює слово пояснюються, сполучник що.
Перша частина - просте, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною згідно з однією легендою.
Друга частина - просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприкметниковим зворотом охопленої полум'ям (комами не відокремлюємо).
[...], (що...).
Більш детально на фото.
Інтерв’ю – це жанр публіцистики, бесіда журналіста з однією або кількома особами, що проводиться у вільній манері для з’ясування нових відомостей, встановлення подробиць, визначення чиїхось позицій, поглядів на певні події.
Інтерв’юер – той, хто проводить інтерв’ю; людина, яка перебуває у безпосередній взаємодії з респондентом з метою одержання від нього інформації.
Респондент (англ. Respond – відповідати) – особа, яка є джерелом, комунікатором спеціальної інформації під час опитування.
Процедура інтерв’ю передбачає:
Вибір об’єкта (тобто особи з якою слід проводити інтерв’ю)
Визначення місця і часу проведення інтерв’ю
Залежить від цілей і направленості інтерв’ю
Види інтерв’ю:
Інформаційне – ознайомлює аудиторію з відомостями про особу, її діяльність, погляди.
Аналітичне – містить аналіз фактів, поглядів, учинків, відповідаючи при цьому на запитання: чому? яким чином? що це означає?
Інтерв’ю-портрет – розкриває особистість співрозмовника, створює його характеристику, висвітлює систему його цінностей.