Сполучник вжито в реченні, окрім А Коли я був у твоєму віці, то регулярно влаштовував собі сповідь . Б «Чиста душа -то запорука людського здоров’я і довголіття», - говорили наші предки. В Мова - знаряддя для засвоєння спадщини минулого й найвищих здобутків культури. Г .Слово- наймогутніше знаряддя, що уможливлює перегук поколінь. Д Прилучення до скарбів рідної мови надає нам духовності та дужості.

1. марійка мовчки дивилась на здивовану подругу. 1.        речення просте. 2.        розповідне. 3.        неокличне. 4.        двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене. 5.        підмет марійка, простий виражений іменником. 6.        присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу. 7.        у групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як? ) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого? ) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку? ) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. 2. 1.        дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (в.сосюра). 2.        це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин: 1) дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном, 3.        між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій). 4.        частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками. 5.        всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні. перша частина - дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. поливала (що? ) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. 3. 1.        відбились зорі у воді, летять до хмар (о.гончар). 2.        розповідне, неокличне. 3.        безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність. 4.        речення складається з двох предикативних частин: 1) відбились зорі у воді; 2) летять до хмар тумани. 5.        речення з однотипними частинами. 6.        між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ) 7.        предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.

Цурка   — и, ж. 1) короткий обрубок дерева; цурпалок. || тріска, скалка. •• до цу/рки а) на дрібні шматочки; б) повністю, нічого не залишивши. на цу/рки на невеликі частини. 2) невеличка, загострена з одного боку паличка, за якої в яжуть снопи,… …спасова борода (этногр.) — в малороссии так называют пучок несжатого жита, оставленного на хлебном поле. пучок перекручивают, связывают и нагибают к земле. кругом бороды очищают землю от сора; под бородой иногда закапывают несколько хлебных зерен. жнецы бросают через голову серпы, поют песни в честь бороды. в песнях говорится, что борода "сриблом-златом обвита, красным шовком обшита". в волынском полесье с. борода называется "перепелкой", в некоторых местах "бородой ильи", "бородой волоса". тожественный жатвенный обычай записан в австрии, германии, . в основе обряда и поверий лежит древний культ растительного духа.  женчик   — а; уменьш. от жнець    толо́ка  — одноразова безоплатна праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи.  за звичаями  українців ,  білорусів   та  росіян  толока є формою селянської взає, на яку скликають сусідів, родичів та товаришів. зазвичай толока передбачає частування працівників.