Сполучник
1.Визначте скільки сполучників у реченні: Пахло глиною, і крізь вікно лилося тьмяне світло; він роздивлявся навколо й дивувався, що ніколи не помічав цього раніше.
а) 1 б) 2 в) 3 г) 4
2. Сполучники і, а, але належать до групи
а) парні
б) неповторювані
в)повторювані
3. Як правильно пишуться сполучники от/же, не/мов, ніби/то, при/чому, не/мов/би/то
а) разом
б) окремо
в) через дефіс
4. Як правильно пишуться тому/що, через/те/що, в/міру/того/як
а) через дефіс
б) разом
в) окремо
5. Сполучники пишуться через дефіс у рядку
а) отож/бо, тим/таки, тому/то, якби/то
б) адже/ж, або/ж, хоч/би, коли/ б/ таки
в) тим/часом/як, немов/би/то, але/ж/бо
6. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у рядку
а) Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.
б) Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.
в) Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...
г) Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.
7. Сполучники сурядності у рядку
а) що, щоб, неначе, ніби, як, так що
б) як, чим, той, мов, наче, неначе, ніби
в) і, й, та,або, чи, або ... або, чи ... чи, то... то
г) аж, нехай, зате, проте,або, так що
8. Сполучник підрядності вжито в реченні
а)Усе іде, але не все минає.
б)То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.
в)А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила
г)Лице рум’яне, та серце кам’яне.
9. Оберіть варіант правильно побудованого словосполучення
а) На протязі року
б) Конспект по історії
в) Згідно розкладу
г) Пропустити через хворобу
10.Визначити рядки, у яких сполучник з’єднує частини складного речення.
А Чоловічий хор «Мужність» успішно виступив на фестивалі хорових та оркестрових колективів.
Б Нещодавно відбулося обласне свято народного танцю, і переможці одержали дипломи, подяки, пам’ятний кубок.
В У фестивалі взяли участь юні співаки, танцюристи віком від 8 до 18 років, також виступали солісти, дуети, танцювальні дитячі ансамблі.
Г З нагоди відзначення Міжнародного дня музеїв краєзнавчий музей провів День відкритих дверей і Тиждень музеїв області.
11. Сполучник слід писати разом у реченні
А Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.
Б Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.
В Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.
Г Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.
Д Не грайся хлібом – то/ж/бо гріх.
12. Визначити рядок, у якому всі сполучники пишуться окремо.
А що/б, не/наче, як/би, про/те.
Б для/того/щоб, як/тільки, тому/що, дарма/що;
В Коли/б, начеб/то, з/тим/щоб, мов/би;
Г що/б, про/те, як/що, з/того/часу/як;
З малими дітьми кожній матері нелегко. А коли мати ще й учителька?
Мені, щоправда, гріх на своїх донечок нарікати, але теж, бувало, і насердять, і насмішать. От хоч би й сьогодні. То ні світ ні зоря на ногах, а це, ну, ніяк не прокидалися вранці. Поки розбуркала обох, поки зібралися, поки в садок дочалапали — ледве до школи встигла. Настроїлася на урок чи ні, як уже й дзвінок. Заходжу в шостий клас — людоньки: те без зошита, те без ручки, те спізнилося... Так мені чогось жаль себе стало, так жаль! Увесь білий світ почорнів для мене.
Та урок є урок, мушу проводити. Відкриваю сумку і враз як розсміюся! Діти здивовано: що сталося? А в мене в сумці — одним-одна лялька, нічого більше! Учора ввечері — я собі й байдуже — довгенько донечки з моєю вже спакованою сумкою носилися, вранці було не до «ревізії» — тож і прийшла вчителька до школи тільки з лялькою.
Посміялися ми від душі, і від мого поганого настрою ані сліду не лишилося. Потрібні слова з'явилися мовби самі собою, і урок, заздалегідь на провал приречений, минув, уявіть собі, дуже славно. Весь день мені лялька освітила
Вважається, що ім’я Олександр поєднує в собі два інших чоловічих імені: «andres» і «alexeo». Таким чином, в значенні імені Олександр об’єднані два поняття: «алекс» в перекладі з грецького означає «захищає», а «андрос» – «оберіг». Не дивно, що таке відоме, красиве і звучне ім’я носили багато великі люди. В іншій трактовці ім’я Олександр означає «мужній захисник».
Походження імені ОлександрІсторики досі ведуть суперечки на тему походження імені Олександр – версій на цей рахунок існує досить багато. Як свідчить найбільш поширена, ім’я Олександр прийшло до нас із стародавньої Греції. Потім воно поширилося у Візантії, Римі та європейських країнах, а в Х-ХІ століттях дійшло і до Русі.