Спишіть, узгоджуючи дієприкметники із означуваними словами і поставте пропущені розділові знаки. 1. (Зруйнований) часом пам’ятки слід зберігати в такому вигляді, у якому вони дійшли до нас.
2. Вода (затягнутий) (тремкий) скалками льоду була схожа на (застиглий) блакитне шумовиння.
3. Слід звіра, кимось (зламаний) гілка чи (зім’ятий) трава, попіл на місці недавнього вогнища стають добре (зрозумілий) знаками.
4. Груша, неначе на злість, ще більше розрослась вшир і вгору, вона уродила і стояла рясна як (облитий) .
5. Вийди, коханая, працею (зморений) хоч на хвилиночку в гай!
6. (Вдумливий) (розважливий) він був безмежно добрий до тих, кого любив, кому вірив.
7. Цвіте земля (задивлений) в свободу.
8. Жнива щороку мали свою пору (освячений) святами (овіяний) піснями.
9. (Обліплений) снігом берест так злився з усім білим навколишшям, що Сашко відразу його не помітив.
10.Вулицею проїжджав віз (запряжений) парою ще добрих коней.
1.Зруйновані часом пам'ятки слід зберігати в такому вигляді, у якому вони дійшли до нас.
2. Вода затянута тремкими скалами була схожа на застигле шумовиння.
3.Слід звіра , кимось зламана гілка чи зім'ята трава , попіл на місці недавнього вогнища стають добре зрозумілими знаками.
4. Груша, неначе на злість, ще більше розрослась вшир і вгору, вона уродила і стояла як облита.
5. Вийди, кохання, працею заморене хоч на хвилиночку в гай!
6. Вдумливий, розважливий він був безмежно добрий до тих, кого любив, кому вірив.
7. Цвіте земля задивлена в свободу.
8. Жнива щороку мали свою пору освящену святами, овіяну піснями.
9. Обліплений снігом берест так злився з усім білим навколишшям, що Сашко відразу його не помітив.
10. Вулицею проїжджав віз, запряжений парою ще добрих коней.