Спишіть. Укажіть у реченнях займенники, поставте в дужках до них питання. На що вказують займенники? Визначте їх відмінок, рід(якщо є),число(якщо є), запишіть у дужках.
1.Ти усміхаєшся, мулате, прибульцям хтозна-відкіля. (М. Рильський)
2. У неділю на вигоні дівчата гуляли, жартували з парубками, деякі співали…(Т. Шевченко) 3.Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині.(Олесь Гончар) 4.Давно я знаю все.(Олександр Олесь) 5.Читаю знов твої листи.(В.Сосюра) 6.Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу. Виростуть з тобою приспані тривоги.(В.Симоненко) 7.Не можна створити нічого, не вкладаючи у твір себе(М.Доленго)
~Соловейко на калині то
затихав, то щебетав. (підмет - соловейко, однорідні присудки - затихав, щебетав).
~Весна прийшла так якось несподівано! (підмет - весна, присудок - прийшла).
~Зима стояла мрійно до
пори. (підмет - зима, присудок - стояла).
~Вітри війнули з півдня. (підмет - вітри, присудок - війнули).
~І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори. (підмет - вона, присудок - з' їхала).
~Уже в дітей порожевіли личка. (підмет - личка, присудок - порожевіли).
~Уже дощем надихалась рілля.(підмет - рілля, присудок - надихалась).
~І сонце сипле квіти, як з бриля. (підмет - сонце, присудок - сипле).
~І скрізь трава, травиченька, травичка! (однорідні підмети - трава, травиченька, травичка).
~Чорнолісся п'янко духмянить доспілою суницею. (підмет - Чорнолісся, присудок - духмянить).
~Вечірнє сонце, дякую за день!..(присудок - дякую).
Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.