Спишіть, ставлячи розділові знаки; підкресліть відокремлені члени речення відповідно до їх синтаксичної ролі). 1.Непідвладний часові вистоює осокір перед вітрами та бурями. 2.Я думаю про покоління наших батьків одірваних від дому від роду від звичаїв. 3.Усю землю велику розкішну я вміщаю в собі. 4.Біг я веселий і босий серед гречаних медів. 5.Обмерзла кригою озимина ламалась. 6.За наказом Генріха I чоловіка Анни Ярославни було зведено найстаріший храм Парижа. 7.Зростання молодої держави супроводжувалося війнами зокрема походами на Bізантію. 8.Сосна скріплює корінням землю захищаючи її від руйнування. 9. Сонце заходить не поспішаючи. 10.І тут в Америці живу я Україною.
У саду розцвіли білі, рожеві та червоні троянди.
Двінкі щебетання пташок чути під моїм вікном.
Зеленими лісами, жовтогарачими житами і прекрасними людьми красується наш рідний край.
Випав перший пухнастий білий сніг.
Я мрію стати видатною художницею.
Під моїм вікном росте старий могутній дуб.
Запашний хліб лежить на рушнику.
Яскраве і тепле сонечко заглядає у віконечко.
Нарешті прийшла довгожданна і чарівна весна.
Моя сестра завзята трудівниця.
На дитячому майданчику було чути веселі та дзвінкі голоси дітлахів.
У блискучих весняних калюжах, наче в дзеркалі, відбивається яскраве блакитне небо і білі-білі купчасті хмари – вісники весни. Пригріває по-весняному тепле, ласкаве сонечко, тане сніг. Там, де він уже розтанув, із землі пробивається до сонця перша зелена травичка.
На деревах лопаються бруньки, з них зацікавлено виглядають перші зелені листочки. Все росте, тягнеться до ласкавого, теплого сонечка. Але є такі квіти, що з’являються першими. Це проліски та підсніжники.
Декотрі вважають, що це назви однієї й тієї самої квітки. Але це не так. Підсніжники мають білі пелюстки інколи з тоненькими чорненькими смужечками.
Вони пробивають собі дорогу до сонця крізь шар снігу, коли він ще не розтанув зовсім, а став темним, рихлим. Тому й називаються ці квітки підсніжниками. А проліски мають ясно-голубий, веселий колір. Вони ростуть трошки пізніше, коли сніг вже зовсім розтанув.
Острівки пролісків на землі схожі на клаптики неба.