На мою думку, на картині вдало переданий початок поезії «Мені тринадцятий минало…».
На передньому плані бачимо на невисокому пагорбі підлітка. На ньому біла вицвіла полатана сорочина, збоку солом’яний бриль з нерівними краями, що свідчить про убоге життя дитини. Допитливий хлопець схилився над згортком паперу, чи то читає, чи то малює. Краса та спокій довкілля передалися дитині. Здається що, він відпочиває, проте це не так. Унизу пасуться вівці, саме їх охороняє малий пастух.
На задньому плані знайомі краєвиди рідного села: маленькі хатини, високий храм, годувальник-млин. Усе потопає в зелених садках, запашних луках. Напевно тільки там, серед буяння природи, на широкому привіллі міг Тарас відчути себе вільним, на мить забути про своє гірке сирітське життя.
Картина написана масляними фарбами на полотні. Пастельні кольори від білого до зеленого підкреслюють ніжність та співчуття до зображеного. М’які лінії утверджують життєлюбність кожної дитини.
Велика панда - одне з найвідоміших, але й самих рідкісних тварин. Зараз на волі залишилося зовсім небагато панд, але за останні роки докладено чимало зусиль, щоб забезпечити їх виживання. "Чорні окуляри "і приваблива зовнішність здобули панді не тільки широку популярність, а й загальну любов. Широку популярність і любов здобула панді її чарівна і легко впізнавана зовнішність. Цей кремезний телепень статурою і зовнішнім виглядом схожий на ведмедя. Основний колір його волохатою шуби білий, але лапи, груди, плечі і вуха -чорні. Такі ж чорні плями приховують маленькі, майже котячі очі з вертикальними прорізами зіниць. Дуже корисною відмітною рисою панди є подібність великого пальця на передніх лапах. Насправді це оброслі м'ясистими подушечками відростки. Зап'ястних кісток, якими панда спритно вистачає корм. Основу раціону великої панди складають листя, стебла та молоді пагони бамбука. Доросла панда з'їдає 10-20 кг бамбука на день, але може і більше. Не гидують панди та іншої рослинною їжею. Уміючи стояти на приземкуватих задніх лапах, великі панди, тим не менш, завжди пересуваються на всіх чотирьох развалістой, клишоногий ходою. У випадку погоні вони переходять на незграбну рись, але швидко втомлюються і не витримують взятого темпу. Відмінні верхолази, вони часто забираються на нижні гілки дерев і пошуку корму, щоб просто відпочити чи сховатися від небезпеки.На волі велика панда зустрічається лише в небагатьох порослих холодними вологими лісами гірських районах центрального і південного Китаю, на висотах від 1200 до 4000 м. Саме там зростає їх улюблені ласощі - бамбук. Загальна площа ареалу їх проживання складає близько 30000 км кв., але вважається, що панди живуть на ділянці не більше 6000 км кв .. У рідних лісах кожна панда заводить власну територією, яку позначає на прикордонних деревах виділеннями пахучих желе). Іноді ці території можуть частково збігатися, але зазвичай тварини уникають один одного, ведучи відокремлений б життя. Великі панди можуть стояти на приземкуватих задніх лапах, але швидко втомлюються і за будь-якої можливості не проти перепочити. Великі панди- нічні тварини, чуйний, з ранку аж до світанку. Удень вони сплять і відпочивають, але не в постійному лігві, а в затишному містечку де-небудь серед скель чи навіть в дуплі дерева.Хоча більшу панду відносять до м'ясоїдних тварин, основу її раціону складає рослинна нища, особливо листя, пагони та стебла бамбука. Сівши де-небудь і бамбукових заростях, звір відламує передніми лапами молоді рослини і методично поїдає всі ласощі - листя, пагони та стебла. У години неспання, тобто близько 16 годин на день, панда майже весь час зайнята їжею. Щоб зберегти масу тіла, їй потрібна величезна кількість бамбука - почасти тому, що вегетаріанська їжа не дуже живильна, а почасти тому, що травна система панди не так ефективна, як у інших травоїдних тварин. Якщо більшість травоїдних засвоює близько 80% їжі, то панда -- всього 17%. Крім бамбука, велика панда охоче поїдає й інший рослинний корм - траву, квіти, гриби, бульби, корінці й кору, а також дрібних ссавців і рибу, яких вдається зловити. Чи не гребує вона і стервом. На ведмежий манер панди влаштовують набіги і на бджолині гнізда. Дитинча панди народжується сліпим і таким крихітним, що перші тижні самка майже не випускає його з лап. Через місяць на його шубці проявляються чорні плями.
Объяснение:
На мою думку, на картині вдало переданий початок поезії «Мені тринадцятий минало…».
На передньому плані бачимо на невисокому пагорбі підлітка. На ньому біла вицвіла полатана сорочина, збоку солом’яний бриль з нерівними краями, що свідчить про убоге життя дитини. Допитливий хлопець схилився над згортком паперу, чи то читає, чи то малює. Краса та спокій довкілля передалися дитині. Здається що, він відпочиває, проте це не так. Унизу пасуться вівці, саме їх охороняє малий пастух.
На задньому плані знайомі краєвиди рідного села: маленькі хатини, високий храм, годувальник-млин. Усе потопає в зелених садках, запашних луках. Напевно тільки там, серед буяння природи, на широкому привіллі міг Тарас відчути себе вільним, на мить забути про своє гірке сирітське життя.
Картина написана масляними фарбами на полотні. Пастельні кольори від білого до зеленого підкреслюють ніжність та співчуття до зображеного. М’які лінії утверджують життєлюбність кожної дитини.