Спишіть складні речення, підкресліть їхні частини, які за будовою дорівнюють неповним реченням. З'ясуйте роль неповних речень та які члени у них пропущено. 1. Найдорожча пісня - недоспівана, а найліпша - та, що не знайду (П. Осадчук). 2. Спрямуй думок своїх потік в подій нестримний плин, щоб день прожить, неначе вік, а вік - мов день один (М. Сингаївський). 3. За селом розлогі поля, синіє ліс, летять птахами хмаринки і хмаринками птахи (У. Самчук). 4. Сіяло сонце, в небесах ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї (Т. Шевченко). 5. По той бік Дніпра жовтіють піски, далі луки, а ще далі в синьому мороці плавають обриси лісів (О. Гончар).
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Я живу на вулиці … . Вона знаходиться у великому місті. Обабіч вулиці піднімаються увись багатоповерхові будинки. Зовсім поруч знаходиться дитячий майданчик. Ми з радістю проводимо там свій вільний час. Біля будинків ростуть дерева, тому в теплу пору тут зелено і затишно. А ще на ній є моя рідна школа, куди я майже кожного дня ходжу на уроки. Мені подобається моя вулиця.
Моя вулиця має ім’я великої людини Андрея Шептицького. Митрополит був заможним, але все своє життя допомагав бідним та знедоленим. Вулиця є центральною у моєму невеликому місті. Її окрасою є парк. У центрі стоїть пам’ятник українському генію Тарасові Шевченку. Парк є чудовим місцем для відпочинку. Зовсім поруч знаходиться дитячий майданчик. Тут завжди багато дітей. Вздовж дороги розкинулися чепурні будинки, магазини, аптека та краєзнавчиймузей. Я пишаюся тим, що моя вулиця названа на честь відомої людини. Я живу на вулиці …. Вона пролягла у центрі міста. Тому по ній мчать автомобілі, а тротуарами ходить безліч людей. А ще на ній є моя рідна школа, багато магазинів, аптеки, готель. Хоч вона трохи шумна, але завжди чудово освітлена. Особливо гарна взимку на свята. Я вже звикла до моєї вулиці. Я живу на вулиці …. Моє село невелике, тому має лише одну вулицю. На ній живуть мої родичі, сусіди. Обабіч вулиці розкинулись гарно доглянуті будинки, городи з рівними грядками, садки з багатьма фруктовими деревами. У селі живуть працьовиті люди. Середина вулиці пролягає через центр, де на постаменті велично стоїть наш Великий Кобзар. Поряд розміщені три магазини, ресторан, будинок молоді. Часто можна побачити велосипедистів, адже мешканці нашого села полюбляють цей вид транспорту. По дорозі мчать машини. Я люблю своє село, свою вулицю.