Спишіть речення, ставлячи розділові знаки між компонентами складного речення. Накресліть схеми речень, підкреслити граматичні основи.
1. Острах що він під час блукання загубить свою мрію що вона загине ніким не спізнана охоплював його і стиснувши тремтячі руки він заплющував очі.
2. Хліборобська праця звичайно панує тут все відбувається в ніби неквапливому розміреному ритмі а насправді спішать спішать щоб устигнути щоб із вирощеного ні зернини не втратити бо ж відомо нива раз на рік родить.
3. Тим часом підкотила чергова хвиля він був певен що встигне відскочити але бризки злетіли цього разу особливо високо й холодний водоспад омив Твердовського з голови до п’ят.
4. Дика груша облита білим молоком і в тому пахучому білому молоці що стиха піниться бджоли неначе киплять неначе варяться зі струнним оксамитовим гудінням.

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

косити - косить, розумний - розум, ходити - ходитьбагатий, багато, багатство, багаття, багач, гаря­чий, гарячка, гаразд, качан, хазяїнбагатир (багач), гаряче

великий - велич, село - села, клекотіти - клекіт, ви^ едкий - високо, мирити - мирний, криве - кривоверетено, дерев'яний, джеледь, пелена, шелепа вовченя, принесений, Лйсенко, батенько, семеро, гарнесенький, стежечка, цілитель жовтень - жовтня, вітер - вітру, корінь - кореня, осінь - осенігримати, дрижати, блиматикришити (крихта), тримати (стримувати), блищати (блискавка)дрімати, тріщати, злітатикипяток - кип'яток, чистота - чистота метла - мітла, сноп - сніп