Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Підкресліть означення, письмово поясніть умови їх
відокремлення або невідокремлення, тобто поруч із реченням
напишіть правило.
1. Вона прийшла заквітчана і мила і руки лагідно до мене
простягла (В. Симоненко).
2. На сто думок замислена Полтава вербові гриви хилить
до води (Л. Костенко).
3. Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних
доріг (Л. Костенко).
4. Тут ніжна осінь мрійна та м'яка на кольори багата
розмаїта (О. Ющенко).
5. Веде нас мрія ніжна й строга і підросли малі сини (А.
Малишко).
6. Широкою вкритою туманом долиною верталися додому
(У. Самчук).
7. Зморений страхом безсонням і холодом Олег заснув (Ю.
Мушкетик).
8. Ті слова сміливі й пекучі здіймали в голові рої думок (А.
Шиян).
9. Скроплений живлющою росою пробився паросток на світ
(О. Квітневий )
10. Подвір'я дрімає сонне й порожнє (О. Гончар).
11. Смутний і виснажений став він підніматись на гору
вузькою вулицею, запорошеною кам'яним вугіллям (І.
Микитенко).
12. Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно
вкриті кра росою (М. Коцюбинський).
Багато людей справедливо вважають, що життя в місті сильно відрізняється від життя в селі, і вони абсолютно праві, тому що так воно і є. Міський житель проживаючи в багатоквартирному будинку, щодня вирушаючи на роботу і за покупками навіть уявити собі не може, наскільки він не знайомий з навколишнім світом, який виходить за рамки його квартири.
Задача такої людини полягає в тому, щоб виповнювати свою роль робітника, сім’янина, перехожого, який з подивом ігає за змінами, що відбуваються щорічно в природі. у нього найімовірніше є машина,
і тому, такій людині зовсім не обов’язково ходити пішки, він не може відчути всю принадність прогулянок в лісі, ранкових купань на березі річки, втечі від пустотливих гусей по мокрій і холодної росі, його життя проходить в кам’яних джунглях міста, біля комп’ютера і телевізора, і лише зрідка скрашується поїздками на природу, або на море.
Вони позбавлені всього того, чим володіють сільські жителі, які можуть насолодитися природою і чистим повітрям повною мірою, крім того, жителі села ведуть образ життя зовсім відмінний від міського, оскільки городянину зовсім необов’язково після робочого дняйти на поле, чи город, він може присвятити вільний час відпочинку, тоді як сільський мешканець, щоб прогодувати себе і свою сім’ю і сьогодні змушений працювати цілий день.
Село по колишньому традиційно, тут не визнають віянь моди і стилю, рідко дивляться популярні передачі та програми, оскільки своїх турбот вистачає. Приїжджий буде приємно здивований тим, як тихо і мирно живуть люди в селі, свари сусідів, які так часті в міських будинках, тут велика рідкість. Але слід сказати, що життя на селі, як і життя в місті має свої плюси і мінуси, тому людині найкраще жити там, де йому спокійно і комфортно, а не прагнути слідувати загальному думку, що зробить життя і в місті і на селі дуже приємною.
Село чи місто не має значення, коли людині подобатися місце де він живе, де жили його рідні, чисте повітря села потрібно заробити наполегливою працею на грядках, а новинки техніки і модний одяг заробляются важкою працею в задушливому офісі і постійної штовханині, тому кожна людина сама визначає свою долю.
Простолюдини вважали, що християни не звершують ніяких жертвопринесень, тим самим не задобрюють богів, тому вони викликають гнів богів не тільки на себе але і на них.
Християн звинувачували у безбожництві, не в юридичному а у буквальному сенсі, як людей невіруючих, і що не визнають богів. Бо Християни не мали храмів і не поклонялись богам.
Також їх звинувачували у тієстових вечерях; цей вираз має звязок з легендою про царя Тієста, що хотів випробувати всезнання Юпітера, запропонував йому зарізати власного сина. Це народна уява про таїнство Євхаристії. Говорили що начебто християни харчуються кров'ю, тому вони заколюють немовлят.