Спишіть речення. Розмежуйте означено-особові та узагальнено-особові. Чи є серед поданих речень неозначено-особові? Назвіть їх.
1. Дай, серце, волю нетерплячим крилам, затріпочи, розвійся і полинь (М.Рильський). 2. Нещадні будьмо до найменших хиб...(О.Підсуха). 3. Поклепаємо косу, та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби, та наваримо каші (О.Довженко). 4. Бур’ян знищиш – урожай підвищиш. 6. Скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш. 6. На те коня купують, щоб не спотикався (Народна творчість). 7. Посадили над козаком явір та калину(Т.Шевченко). 8. Учора ділянку зорали, засіяли добірним зерном (З газети).
Дієслова доконаного виду
Означають дію, завершену в минулому, або дію з вказівкою на її завершеність у майбутньому. Відповідають на питання що зробити? (що зробив? що зроблю? що зробиться?)
списати, списав, спишу, спишеться
Дієслова недоконаного виду
Означають незавершену дію без вказівки на її результат у минулому, теперішньому чи в майбутньому. Відповідають на питання що робити? (що робив? що роблю? що буду робити? що робиться? що робитиму?)
писати, писав, пишу, писатиму, пишеться
Объяснение:
Источник: http://8next.com/umova/1961-umova_138.html
Надеюсь, более менее понятно. Доконаний вид = действие закончилось/закончится, недоконаний = действие не закончилось
Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.