СПИШІТЬ РЕЧЕННЯ. ПІДКРЕСЛІТЬ ВИГУКИ, ЯКІ, ВИКОНУЮЧИ ТУ ЧИ
ІНШУ СИНТАКСИЧНУ РОЛЬ У РЕЧЕННІ,
НАБУВАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ
САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ.
1. “А-а-а…” неслося десь здалеку, як од
розірваної греблі. “А-а-а…” котилось
ближче, і чулись в ньому і брязкіт скла, і
окремі крики, повні розпуки та жаху, і тупіт
ніг великої юрми… (М. Коцюбинський).
2. Нащо вороні великі хороми, знай, ворона,
своє “кра” (Народна творчість).
3. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі
– над колискою хай лине материнське ніжне
“люлі” (77. Усенко).
4. Гей, коби-то я газдинькою була в тім
ластів’ячім гнізді (Г. Хоткевич).
5. Той ухо прихилив, а кум – шу – шу-шу-
шу… (Л. Глібов).
розквітнув край асфальту тендітний дзвіночок .яскраво-синій ,високий ,свіжий як краплина роси . пелюстки тонюсінькі і коштовні як парцеляна. кожному зрозуміло що не довгий вік цього чуда ,несподівано дзвіночок розцвіте і швидко пререцвіте .така квітка як чудесне марево .як би відквітувала було б насіння .виросло б у двоє більше дзвіночків наступного літа землю б прикрасило ,душу звеселило .та уже йдучи надвечір вулицею всі побачили що квіточки нема . не втрималась чиясь безжальна рука і грубо , похапцем зірвала квітку разом з корінцем. брати - чуже не можна . це знають усі . про це і у законах сказано і у народних прислів ях відбито . про це тлумачать батьки і вчмтелі. і не зайде з нас комусь в голову взяти чужі речі , а брати що належить усім можна .хіба не відомо що рослини тисячами способами людям жити вони є зеленими легенями ,сировина для промисловості і земна краса .і лише людина може з вдячністю прийняти цей подарунок життя,або це все підступно знищити .
як тільки з'явиться перше весняне сонечко і осядуть сніги, на лісових полянах і уздовж струмків розквітають проліски. це надзвичайно ніжні рослини з невеликою голівкою-дзвоником, невисоким стеблом і довгим вузьким зеленим листям проліски бувають не лише білого, але і фіолетового, і блідо-жовтого кольору.слабкість і крихкість цвеҭно, яким він можеҭ показатися на перший погляд, оманливі. аромат проліска дуже тонкий і легкий, але зовсім не із-за аромату люди зриваюҭ эҭі цвеҭы і ҭ з них маленькі букуҭики.