Спишіть речення. Підкресліть вигуки. Які почуття й емоції виражає кожний з них (надпишіть зверху)?
1. – А ти не піддавайсь. Заповідь: “Не журись!” – хіба забув? Ех, ти, відмінник! (О. Гончар). 2. “Здрастуй, здрастуй, Прометею! А! Бунтуєш? – ну, бунтуй” (77. Тичина). 3. І от – метро. Ну, я вам скажу, це шту-у-ка! Казка! Наукова фантастика! (В. Нестайко). 4. – Ех, ви, наївні астронавти! (О. Ковінька). 5. Ой, диви, зброя козацька, справжнісінька! Ого-го шаблюка! Дай таку в руки старшині Паляничку, він тільки – рраз!.. (В. Нестайко). 6. Хай собі займаються своєю важливою справою, хай! (В. Нестайко). 7. Ах, як не хотілося йому падати, як не хотілося кидати автомата! (О. Довженко
займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. відповідає на питання хто? , що? , який? чий? .
в українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.за значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
ті, що співвідносяться з іменниками (відпові на питання хто? , що? )ті, що співвідносяться з прикметниками (відпові на питання який? чий? )ті, що співвідносяться з числівниками (відпові на питання скільки? котрий? ) у реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.