Спишіть речення, підкресліть граматичні основи, накресліть структурні схеми цих речень.

1. Вода при березі починала каламутитись і жовкнути; разом із піском хвиля викидала зо дна моря на берег каміння і, тікаючи назад, волікла їх по дну з таким гуркотом, наче там щось велике скреготало зубами й гарчало.

2. Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас, підхоплений брудною хвилею, що з ніг до голови змила татар, посунув до берега.

3. На другий день, щоб не гаяти часу, він наказав Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою збирати по селах довги; берегова стежка була затоплена,  і з боку моря село було одрізане од світу.

4. Там лиш раз на рік, як наїздили покупці винограду, трудно було здобути місце, а тепер вільно й просторо.

5. Коли вони спускались у провалля або злазили на гору, дрібні колючі камінці сипались їм з-під ніг – і це дратувало їх, упрілих, стомлених і лихих: вони не знаходили того, чого шукали, а тим часом кожен з них покинув у селі якусь роботу. 

6. Вони ззирнулися – їм прийшла до голови одна думка: якби вдалося загнати Алі за ріг, то можна взяти його там голіруч.​

Весна в житті диких тварин - один з найважливіших періодів. Адже з першими теплими днями настає можливість заповнення жирових запасів, неабияк витрачених за довгу голодну зиму. А ще весна - це час спаровування і вирощування потомства.  

Одними з перших виходять із зимової сплячки ведмедиці, адже наприкінці зими вони народжують кілька дитинчат. До перших теплих днів самка з малюками не виходить з барлогу, годуючи ведмежат своїм молоком. У цей період вони найбільш уразливі, оскільки жирові запаси, накопичені самкою восени, вже підходять до кінця, і молока ведмежатам не вистачає. Зате після настання тепла, коли з'являється перша їжа, малюки починають швидко додавати у вазі.  

У вовків в кінці зими починаються шлюбні ігри. Під час них утворюються пари, які при перших теплих деньках починають облаштовувати своє лігво. Трохи пізніше вовчиця виробляє світ потомство, дбають про який обоє батьків. Поки вовченята НЕ зміцніють, вони знаходяться в лігві поруч з вовчицею, а самець в цей час займається пошуком їжі для своєї родини.  

В кінці зими шлюбні ігри починаються і у лисиць. Як тільки в парі, що утворилася намічається потомство, самець з самкою виривають для себе нору або використовують будь-яку вільну. Так само як і у вовків, турбота про народжених лисенят лягає на обох батьків, а якщо самець гине, на його місце приходить інший. Весняний гін відбувається і у білок, після чого самки народжують дитинчат в заздалегідь приготованих гніздах і піклуються про них самостійно.  

А ось гризуни пробуджуються набагато пізніше - ближче до початку квітня, коли стає вже зовсім тепло і з'являється перша рослинна їжа. Відбувається пробудження повільно, протягом тижня, так як взимку кров і температура тіла гризунів під час сплячки опускається з звичайних 3 36 С до 8-10С. Після пробудження і у них починається період спарювання.  

У лосів на початку весни з'являється потомство. Як правило, самка народжує тільки одне дитинча. На ноги лосенята можуть вставати вже через кілька хвилин після народження, а починають вільно пересуватися через три дня. Турбота про потомство і постійний пошук їжі - звичайне заняття для лосів з приходом теплих днів.  

 

Наприкінці березня або на початку квітня народжуються зай­ченята. Вони відразу зазнають чимало труднощів і, якщо вижива­ють, швидко ростуть. Зайці здатні до розмноження вже на першо­му році життя.

Майже в цей же час з'являється потомство у білки. Чотири тижні очі білченят закриті, але у півторамісячному віці вони вже швидко бігають, добре тримаються на гілках.  

Строки прильоту птахів пов'язані з умовами їхнього існування. Раніше за всіх повертаються птахи, які можуть живитися на тало­винах. Водоплавні птахи прилітають тоді, коли водойми очища­ються від криги, комахоїдні — коли з'являються саме ті комахи, якими вони живляться.

Першими з'являються шпаки. Майже одночасно з ними прилі­тають жайворонки. Через кілька днів після них повертаються сам­ці зябликів. Співати вони починають після при-льоту самок.

Приліт ластівок і серпокрильців збігається з появою літаючих двокрилих — мух і комарів, що є основною їх поживою.

Весняний переліт дуже відрізняється від осіннього. Навесні птахи поспішають, вони ле-тять часто з великою швидкістю, щоб зайняти гніздову ділянку. У деяких горобиних ді-лянки для гнізду­вання займають спочатку самці, до яких потім приєднуються сам­ки. У гусеподібних і хижих птахів гніздову ділянку займають са­мець і самка разом. Пари у них, як правило, формуються ще під час зимівлі.  

Одне з цікавих явищ у житті птахів навесні — шлюбні ігри, які особливо цікаво відбуваються у курс, журавлеподібних та інших птахів. Після парування птахи починають будувати гнізда. Різно­манітність гнізд залежить від життя птахів. Більшість го­робиних будують досить досконалі гнізда з глибоким лотком. Як будівельний матеріал використовують суху траву, лишайники, мох, волосся, пір'я. Гніздо розміщують у роз-вилці гілок і майстерно маскують. Щоб захистити свій дім від небезпеки, деякі птахи, бу­дують закриті гнізда-будиночки (довгохвоста синиця, ремез). Є птахи, що полюбляють гніздитися в дуплах (дятли, шпаки, си­ниці, крутиголовки, деякі сови). Деякі птахи риють у землі нори, в кінці яких і роблять гнізда. Нора споруджується за до дзьоба і лап. У норах гніздяться берегові ластівки, шурки, риба­лочки. Жайворонки, дрімлюги розмі-щують гнізда на землі.

Кількість яєць у яйцекладці у вивідкових птахів, як правило, більша, ніж у гніздових. Наприклад, у куріпки буває 12—26 яєць. Яйця насиджує або один з батьків, або попе-ремінно самка і са­мець. Самі тільки самки насиджують у більшості куриних, горо­биних, соз. Для вигодовування пташенят потрібно багато корму. В цей час птахи винищують багато шкідливих комах.

Наприкінці березня або на початку квітня народжуються зай­ченята. Вони відразу зазна-ють чимало труднощів і, якщо вижива­ють, швидко ростуть. Зайці здатні до розмноження вже на першо­му році життя.

Объяснение

все можешь не списивать. вібирай речення

1. Просте речення (тип речення).
2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене.
3. Характеристика граматичної основи:
• підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету);
• присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка).
4. Другорядні члени речення (група підмета):
• означення (узгоджене, неузгоджене);
• додаток (прямий, непрямий);
• види обставин.
5. Другорядні члени речення (група присудка).

Просте, двоскладне, поширене, ускладнене речення. 
Ускладнюючі компоненти: порівняльний зворот — наче зачарований велетень — виконує функцію обставини дії; дієприкметниковий зворот — покритий і пронизаний наскрізь сонячним сяйвом — виконує функцію означення до підмета.