Составить план! колись у галичі жив король данило. він мав такого майстра, який робив йому гроші. той майстер у золоті купався, але волі не мав.. король данило сам відкривав ту кімнату, де працював майстер, замикав її, і випускав майстра власноруч, коли треба було кудись вийти. та таке траплялося рідко. майстер добре знав про все багатство короля, та нічого не знав про вільне життя. тому й гадки не мав, як так голодним бути. та одного разу майстер каже королеві: золото — цар, бо воно панує на землі. а данило виправляє його: — ні, чоловіче, хліб усьому голова. — ні, золото і срібло, -— переконано наполягав майстер. так вони сперечалися, поки король не пішов геть з майстерні. а другого дня бачить король данило золотий напис на стіні: «хліб — болото, а всьому голова — срібло й злото». данило нічого не сказав. але наступного ранку король був змушений виступити у похід. король зібрав дружину і вирушив. поїхав, а про майстра, який був замкнутий, забув. а в цьому королівстві існував закон: що за відсутності короля ніхто не сміє навіть підходити до кімнати з грошима, інакше — смерть. минуло кілька місяців. данило з військом повертається додому, чекає від майстра-золотаря дарунку за перемогу, а того нема. і тут зіскочив з коня, біжить до кімнати, відмикає, а на купі золота — лише кістяк майстра, на стіні ж золотом написано: «срібло, злото — то болото, а хліб — цар». отак життя навчило.
2 Необізнаність майстра (основна частина)
3 Хліб усьому голова ( закінчення)