Сьома година ошостій годині
дев'ята тридцять
пів на сьому
за чверть дев'ята
CIM
у шість годин
дев'ять тридцять
пів сьомої
за чверть дев'ять
трів і
приб
блю;
ХВи.
1. Знайдіть два речення, у яких допущено граматичну помилку у вживанні
337
числівника. Обгрунтуйте свою відповідь.
1. Змагання розпочнуть рівно о сьомій годині вечора. 2. Я про-
трів
за
кидаюся після семи годин ранку. 3. Електричка прибуває за де
сять хвилин до дев'ятої. 4. За чверть до вісімнадцятої магазин
зачиняють. 5. Автобус від'їжджає в шість годин двадцять хвилин,
1. Створіть інформаційний допис (6-8 речень) типу оголошення про певну
подію з використанням числівників на позначення дат і часу для розміщення в со
цмережі.
Розбір числівника як частини мови
Послідовність розбору
(я написала от женского лица, если надо исправь текст чтобы было от мужского)
Вулиця мого дитинства.
Зараз, коли я виросла, ця вулиця мені вже не здається такою яскравою, галасливою та великою. Згадую коли була маленькою, з раннього ранку вибігала гуляти з друзями і проводила на ній до пізнього вечора. Літо не здавалося таким спекотним, а зими були надзвичайно сніговими. Пам'ятаю по дорозі до школи, як милувалася побаченою красою - дерева густо вкриті снігом, гілки гнуться і тріщать, сонце скрізь них ледве пробивається, і почуття ніби не ранок, а вже вечір. Казковий спогад. Стільки всього пережила і побачила моя рідна вулиця – порятунок пташенят та турбота про підкинутих кошенят; прогулянки з дідусем та катання на велосипедах з друзями; саморобна ковзанка та снігові будинки; спортивні ігри та багато мрій перед сном. Вона бачила радість і горе, зустрічала людей і проводжала, як провела мене, але залишила багато приємних спогадів у моєму серці.
замкові «драби» вдень і вночі: в часи небезпеки били тривогу й смоляними бочками освітлювали темноту. До оборони замку служили гармати, гаківниці і рушниці.
У замку як в'язні перебували в 1410 р. німецькі рицарі-хрестоносці, що потрапили в полон під Грюнвальдом. У 1559 р. тут була замкнена славна княгиня Гальшка з Острога, донька князя Іллі Острозького, що по батькові дістала величезну спадщину. Мати княжни вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Не бажаючи віддати доньки воєводі Луці з Гурки, що з нею підступно взяв шлюб, замкнулася з донькою в монастирі домініканців. Князь, перебраний за старця, дістався потайно до монастиря, але воєвода влаштував його облогу. Врешті було перетято рури, якими йшла вода до домініканців, і монастир мусив піддатися. Остаточно дві сторони вирішили, що Гальшка буде затримана в «секвестрі» у Високім Замку аж до рішення короля. Львівський староста приїхав за княжною і перевіз її на замок, на знак почесті стоячи на ступні карети. Але Гальшка була невтішна, сиділа на ліжку лицем до стіни і не хотіла нічого їсти. Король вирішив, що княжна має вертатися до чоловіка. Староста віддав її Гурці, і хоча Гальшка не хотіла сідати до повозу і заливалася слізьми, мусила покоритися.
Замок стояв на такім неприступнім місці, що вороги рідко коли пробували його здобувати. Перший раз Високий Замок здобув 1648 р. Максим Кривоніс.
Богдан Хмельницький, що тоді обложив Львів, не думав добувати міста й не вів проти нього майже ніяких воєнних операцій. Але щоб утримати львівських міщан у страху й присилувати їх до миру, він дозволив полкам черні здобути Замок. Провід над черню мав полковник Максим Кривоніс, проводир народного повстання. Кривоніс під Львовом був хворий. Рана, яку дістав у бою, у лівий бік, вище серця, не гоїлася, але він дав команду наступати. 15 жовтня 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп.
По облозі 1648 р. Високий Замок кілька років стояв пустий, зруйнований. Оновлено його невдовзі, і він перебув нову облогу Хмельницького 1655 р. і турецьку облогу 1672 р. Пізніше супроти зросту артилерійської вмілості замкові укріплення стали заслабі - і замок було занедбано. Коли 1704 р. під Львів прийшов шведський король Карл XII, Високого Замку вясе не боронено. Король дістався туди без перешкод і там уложив план, як добути місто.
Наприкінці XVIII століття замок стояв уже як руїна, що сама розсипалася під впливом дощів і повітря. За наказом австрійських властей почали розбирати мури й продавати їх на матеріал (За /. Крип'яке-вичем).