Підійшли до займенника. Він роздумав, подумав, сказав ось що:
- Що я можу сказати. Ви обидва частини мови! Прислівник допомагає дієслову. Без нього була би провалина у мовлені. Іменник, зв*язаний теж з дієсловом, та ви навіть не здогадуєтесь, та іноді самі допомагаєте друг-другу! Я голосую за вас обох!
Тож всі частини мови допомагають один-одному! Без прислівника була би велка провалина у мовлені! У нашій украйнській гарній мові!
Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.
Підійшли до займенника. Він роздумав, подумав, сказав ось що:
- Що я можу сказати. Ви обидва частини мови! Прислівник допомагає дієслову. Без нього була би провалина у мовлені. Іменник, зв*язаний теж з дієсловом, та ви навіть не здогадуєтесь, та іноді самі допомагаєте друг-другу! Я голосую за вас обох!
Тож всі частини мови допомагають один-одному! Без прислівника була би велка провалина у мовлені! У нашій украйнській гарній мові!