Слова KOUTOROK,
Поєднанте
лівої
правої
утворюючи від дієслів дієприслівники недоконаного виду,
уведіть іху речення (5-6 за вибором учня).
корова
белькотить
Мукас
форкас
Nekae
BIBILI
ко 10
COBA
Hдник
Тьохка
білка
КІТЬ
каркає
стрекотить
цвірінькас
СВІТНЯ
ЧИТЬ
цоколе
поросята
горобець
тусак
Te Irone
Путукас
Кахкас
KAIRA
кукус
щебече
IMTIxac
гаркас
зозуля
ластівка
жак
жаба
собака
ЛШІСЦЯ
ворона
лебідь
соловейі
сорока
КУМКас
рохка
TISUBKac
бекас
ДІЯвкас
кувікають
Масло case 1 136
о
Украиси на раина)
e​

ефективність ділової комунікації залежить не тільки від уміння говорити, а й від уміння слухати співрозмовника або оратора. уміння слухати - запорука ефективної комунікації і необхідна умова правильного розуміння позиції партнера. у загальному плані слухання - це процес сприйняття, осмислення і розуміння ідей і думок партнера по комунікації. це вміння зосередиться на мовлення співрозмовника або оратора, здатність виділити з його повідомлення не тільки ідеї і думки, а й емоції мовціснують різні типи слухачів. одних змушують слухати зовнішні обставини, наприклад наказ начальника. інші вступають в цей процес з простої цікавості. але і в тому і в іншому випадку слухач не матиме глибокого ділового інтересу в процесі комунікації і, отже, не буде відчувати внутрішньої мотивації і відповідальності за ефективність слухання. у зв'язку зі сказаним всіх слухачів за відповідь реакцій можна розділити на наступні основні види.

• байдужий слухач не цікавиться тим, про що йде мова. весь його вигляд говорить про те, що йому байдуже, про що говорить співрозмовник: згаслий погляд, маска смутку або, навпаки, блаженне вираз обличчя, викликане власними роздумами і аж ніяк не з приводу змісту промови говорить.

• слухач-угодовець легко приймає ідеї говорить, але так само легко від них відмовляється, насправді лише вдає, що згоден з промовистою. насправді, так як його інтерес не зачеплено, він бажає швидше закінчити спілкування.

• конфліктний слухач демонструє конфліктну поведінку: може викрикувати з місця, ставити провокаційні запитання і т.д. конфліктне ставлення проявляється також у міміці і позі слухача.

• конструктивний слухач. основна його установка - зрозуміти чужу думку. він задає питання, але не з метою "втопити" говорить, а для того, щоб з'ясувати деталі, знайти точки дотику або розбіжності, що сприяє появі атмосфери довіри і взаєморозуміння.

в даному розділі, оскільки мова йде про вміння слухати, ми будемо говорити про конструктивну слухачі, тобто про мотивовану слухачі, внутрішньо зацікавленій результатами ділової комунікації. у зв'язку з цим відразу ж відзначимо, що важливою умовою ефективного слухання є особиста зацікавленість в отриманні інформації від співрозмовника або оратора.

у літературі розрізняють два основних види слухання: нерефлексивне (пасивне ) і рефлексивне (активне) [1] .

1. нерефлексивне слухання (вміння "правильно мовчати") характеризується мінімальним втручанням в мову співрозмовника при максимальної зосередженості на ній. таке слухання особливо корисно в тому випадку, коли співрозмовник стурбований чимось, відчуває нагальну потребу негайно висловитися, хоче обговорити наболілі питання. відповіді при нерефлексівному слуханні мають бути зведені до мінімуму, наприклад: "продовжуйте", "да-да", "я вас слухаю" і т.д.

2. рефлексивне слухання полягає в умінні так організувати свою поведінку, щоб почути іншу людину і зрозуміти його. рефлексивне слухання передбачає активний зворотний зв'язок слухача з партнером по спілкуванню і пов'язане з розумінням сенсу повідомлень. з'ясувати справжнє значення повідомлення різного роду відповіді і репліки з боку слухача. наприклад: "що ви маєте на увазі? ", "ймовірно, ви думаєте, що ", "як я вас зрозумів ", "чи можемо ми сказати, що " і т.д.

у діловій комунікації важливо використовувати як нерефлексівное, так і рефлексивне слухання.

Життєві цінності людини відіграють ключову роль в його долі, тому що від них залежить прийняття рішень, реалізація права вибору, здійснення життєвого призначення, взаємовідносини з іншими людьми.

Цінності передають нам з самого народження наші батьки, вчителі, вихователі, друзі. Кожна людина виростає зі своїм набором цінностей. Найцікавіше те, що вони не завжди служать людині, а можуть навпаки, навіть заподіяти їй шкоду.

Духовні цінності мають на увазі наявність в них духа, або дущі. Розвиток і посилення свого внутрішнього духа, дущі.

Усвідомлення того, що ці цінності ти відкриваєш в собі, перш за все для себе і свого блага, а не для очей оточуючих. Ти вибираєш бути таким саме для себе.

Можна привести в приклад такі духовні цінності як: чесність, усвідомленість, відповідальність, любов в першу чергу до себе, а потім до оточуючих, віра в себе, співчуття, щирість, любов до своїх батьків. Так можна перераховувати довго. Головне, щоб кожна цінність робила тебе сильніше.

Практикуючи ці цінності в собі, дотримуючись їх тому, що ти так вибираєш, ти стаєш духовно сильною людиною. Мені ще невідомо чому так це є.