) Скласти висловлювання (8-10 речень) на тему: «Краса рідного краю». (У тексті використати складений дієслівний присудок, узагальнююче слово при однорідних обставинах, дієприслівниковий зворот).

Моя родина дуже бережливо відноситься до речей, пов’язаних з історією нашого роду. так, з покоління в покоління предмети інтер’єру, особливі речі та фотографії. завдяки такої традиції я дуже добре знаю біографію моїх предків. так, мені відомо, що бабуся моєї бабусі була відомим у полтаві лікарем. до неї приїжджали із різних кутків країни. під час великої вітчизняної війни вона була головним лікарем у військовій лікарні та врятувала багато наших співвітчизників. були випадки, коли вона залишалась у лікарні на троє, четверо діб, іноді без сну та їжи. колеги дуже поважали її, тому що вона завжди оточуючим.  після війни в неї народилась донька – моя бабуся, яка через тридцять років також стала відомою в медицині людиною. вона стала хірургом-кардіологом і щоденно рятує хворих. по матусиній лінії в нас усі лікарі. мій дідусь родом з донеччини він ріс у родині шахтарів. його батько загинув у 1942 році під сталінградом разом зі старшим братом. з дванадцяти років він мусив піти працювати, щоб якось матусі, в якої на руках залишилося ще троє дітей. дідусь був самим старшим та пішов працювати у шахті. усе життя він мріяв стати авіаконструктором і після закінчення школи пішов навчатись в авіаційний інститут м. києва. мій дідусь дуже цілеспрямована людина, що звикла досягати у житті високих цілей. зараз він на пенсії, але залишається дуже активним і я часто звертаюсь до нього, коли мені потрібна при виконанні складних завдань. знати історію своєї родини дуже важливо – тільки так ми можемо виховувати в своїх дітях повагу та любов до близьких. крім того, народження сімейних традицій та їх зберігання отримати почуття кріпкої великої родини. саме з таких історій ми починаємо дивитися на життя по-іншому. адже не дарма говорять, що людина без минулого не може мати майбутнього! (міста і професії зміниш, я скинула з інтернета)

Мета: - домогтися засвоєння учнями правил правопису НЕ з дієприкметниками; 
- сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками; 
- збагачувати словник школярів дієприкметниками; 
- вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування; 
- формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень; 
- виховувати культуру спілкування. 
Тип уроку: комбінований. 

ХІД УРОКУ 
І. Орг. момент. 
ІІ. Повідомлення теми уроку. 
ІІІ. Актуалізація опорних знань. 
Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови. 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 
1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50). 
2. Тренувальні вправи. 
Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками. 
Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті. 
Народна творчість. 
Диктант з коментуванням. 
Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль. 
З творів Д.Луценка. 
Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не. 

Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість). 
3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування. 
Пояснення вчителя. 
- Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей. 
- Запишемо ці правила. Що б ви додали до них? 
Правила спілкування 
1. Звучання власного імені завжди приємне людині. 
2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника. 
3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки. 
4. Не поспішай говорити, поспішай слухати. 
5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості) 
Практична вправа «Умій слухати співрозмовника» 
Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами). 
1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте. 
2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.) 
3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче? 
4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися? 
Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»: 
А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою: 
- Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник». 
Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві . 
В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті. 

V. Закріплення набутих знань. 
1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова. 
2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.