Скласти твір-мініатюру (7-10 речень) на тему «Прогулянка до річки», вживаючи потрібні за змістом прийменники. Задля, близько, опріч, біля, крім, з, над, до, для, наперекір, коло, між, із, побіля, кругом, проміж, нав­коло, край, зі, близ, навкруг, поміж, понад, окрім.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

1. Ми працюємо для миру й живем для миру на землі. (В. Сосюра.) 2. Виходь, іди дорогами земними і від людей візьми, і людям дай. (П. Дорошко.) 3. Ми йдем і йдем, несем вогні, і творим блиск, і творим дні! (В. Чумак.) 4. He хлібом єдиним, а творчості дивом, а криком дитини існує людина. (І. Жиленко.) 5. Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску. (Леся Українка.) 6. He визнаю ні любові, ні дружби, ні приятелювання до перших заморозків чи до першого грому. (М. Стельмах.) 7. Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. (В. Симоненко.) 8. Навколо великих людей і круг їхньої пам’яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба. (М. Рильський.)