Заєць кожної звірятка в лісі є свої прийоми для того щоб сховатися від ворогів. Хтось ховається в нори, хтось під сніг, а ось у бідного зайчика, таких умінь немає.
А ворогів у нього мабуть, не мабуть: і вовк і лисиця і куниця, і пугач і рись, і полярна сова, і орел.
Але все-таки живе заєць, не тужить, виручають його чуйні вушка, швидкі ноги і непримітна шубка. Влітку зайчик надягає сіру шубку і на землі, в траві, кущах, він не помітний.
До того ж заєць звірятко нічна, їсти виходити в сутінках і його сіру шубку в темряві повністю не видно.
До зими ж заєць перетворюється і змінює свою сіру шерсть на білу. Лежить він в такій шубці під кущиком і піди, розбери чи сніговий горбок там, то чи купина.
Заєць прозваний косим, а чому?
Ну а якщо підійде ближче хтось, тут-то заєць і стрибне в сторону, задасть такого драла, плутаючи сліди, що тільки шукай його, свищі його! Заєць, коли ховається, бачить все навколо і спереду і збоку і навіть ззаду, тому що очі у нього на викотив і розташовані з боків голови.
Тому і прозвали зайця – косим. Лежить він собі на горбку і все бачить, спробуй, підкрадися до нього непомітно, якщо тільки кущі та дерева до хижакові. Але і те, виручають зайця в цьому випадку довгі вуха, якими він чує навіть найслабкіший шерех. І не тільки чує, а й може визначити на якій відстані, і в якому боці цей звук знаходиться.
Ну що ж дружок, тепер ти знаєш, чому заєць взимку білий, а влітку сірий. А тепер відгадай загадку:
«Маленький, біленький, по ліску стриб-стриб, по снежочку тик-тик»
Напевно ти вже здогадався хто це такий, вірно? А тепер давай спробуємо зробити з тобою іграшку. Яку? Ну звичайно ж веселого зайчика, яким ти будеш грати. А може бути навіть подаруєш найкращому другові. Адже ти напевно не такий, як жадібний заєць з однієї казки.
Заєць взимку білий, а влітку сірий
Объяснение:
Заєць кожної звірятка в лісі є свої прийоми для того щоб сховатися від ворогів. Хтось ховається в нори, хтось під сніг, а ось у бідного зайчика, таких умінь немає.
А ворогів у нього мабуть, не мабуть: і вовк і лисиця і куниця, і пугач і рись, і полярна сова, і орел.
Але все-таки живе заєць, не тужить, виручають його чуйні вушка, швидкі ноги і непримітна шубка. Влітку зайчик надягає сіру шубку і на землі, в траві, кущах, він не помітний.
До того ж заєць звірятко нічна, їсти виходити в сутінках і його сіру шубку в темряві повністю не видно.
До зими ж заєць перетворюється і змінює свою сіру шерсть на білу. Лежить він в такій шубці під кущиком і піди, розбери чи сніговий горбок там, то чи купина.
Заєць прозваний косим, а чому?
Ну а якщо підійде ближче хтось, тут-то заєць і стрибне в сторону, задасть такого драла, плутаючи сліди, що тільки шукай його, свищі його! Заєць, коли ховається, бачить все навколо і спереду і збоку і навіть ззаду, тому що очі у нього на викотив і розташовані з боків голови.
Тому і прозвали зайця – косим. Лежить він собі на горбку і все бачить, спробуй, підкрадися до нього непомітно, якщо тільки кущі та дерева до хижакові. Але і те, виручають зайця в цьому випадку довгі вуха, якими він чує навіть найслабкіший шерех. І не тільки чує, а й може визначити на якій відстані, і в якому боці цей звук знаходиться.
Ну що ж дружок, тепер ти знаєш, чому заєць взимку білий, а влітку сірий. А тепер відгадай загадку:
«Маленький, біленький, по ліску стриб-стриб, по снежочку тик-тик»
Напевно ти вже здогадався хто це такий, вірно? А тепер давай спробуємо зробити з тобою іграшку. Яку? Ну звичайно ж веселого зайчика, яким ти будеш грати. А може бути навіть подаруєш найкращому другові. Адже ти напевно не такий, як жадібний заєць з однієї казки.