Чи насправді вирубка гірського лісу має вплив на виникнення катастрофічних повеней в Карпатах?
Вчені впевнено стверджують,що це розповсюджена, але помилкова думка, пише Ресурс.
Такі звинувачення базуються лише на припущеннях і не враховують висновків наукових експертів з водорегулювального значення лісів. При цьому ігнорують вплив низки природних факторів, штучно перебільшуючи вплив лише одного з них, стверджують науковці УкрНДІгірліс.
Оскільки виникнення паводків та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, кажуть спеціалісти.
Враховуючи, що тема повеней, взаємовливу водних і лісових ресурсів – надактуальна у всій Європі, вчені Науково-дослідного інституту гірського лісництва хочуть привернути увагу суспільства саме до наукових досліджень цїє проблеми, які базуються на багаторічних та практичних експериментах.
Адже у дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.
На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав, які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так і регіональний характер.
Природні глобальні причини
Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, чергуванню періодів зниженої та підвищеної водності, яка згідно циклу к настає через 11, 33 та 100 років. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладається людський вплив, який пов’язаний із змінами у біосфері (тропосфері, літосфері і біоті).
Природні регіональні причини
Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.
Одже, ліс є екологічним карскасом природного середовища, від стабілізує і мінімізує несприятливі природній явища і горах. Безперечно, протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – менше страждають від паводків території, де лісистість 65-70%.
Вплив людини
Але не можна відкидати інтенсивність лісовикористання Карпат у різні часи та вплив людини. Діяльність людини призвела до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%. Інтенсивне використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу.
У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.
Фото УкрНДІгірліс
Також на масштабність прояву повеней впливають головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів. Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.
Проте обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі.
Отже, такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим, стверджує академік ЛАНУ (Лісівнича академія наук України) Василь Парпан.
Крім того, майже половина лісів Карпат віднесена до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів, через те там не проводяться рубки головного користування.
Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.
Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Объяснение:
Чи насправді вирубка гірського лісу має вплив на виникнення катастрофічних повеней в Карпатах?
Вчені впевнено стверджують,що це розповсюджена, але помилкова думка, пише Ресурс.
Такі звинувачення базуються лише на припущеннях і не враховують висновків наукових експертів з водорегулювального значення лісів. При цьому ігнорують вплив низки природних факторів, штучно перебільшуючи вплив лише одного з них, стверджують науковці УкрНДІгірліс.
Оскільки виникнення паводків та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, кажуть спеціалісти.
Враховуючи, що тема повеней, взаємовливу водних і лісових ресурсів – надактуальна у всій Європі, вчені Науково-дослідного інституту гірського лісництва хочуть привернути увагу суспільства саме до наукових досліджень цїє проблеми, які базуються на багаторічних та практичних експериментах.
Адже у дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.
На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав, які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так і регіональний характер.
Природні глобальні причини
Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, чергуванню періодів зниженої та підвищеної водності, яка згідно циклу к настає через 11, 33 та 100 років. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладається людський вплив, який пов’язаний із змінами у біосфері (тропосфері, літосфері і біоті).
Природні регіональні причини
Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.
Одже, ліс є екологічним карскасом природного середовища, від стабілізує і мінімізує несприятливі природній явища і горах. Безперечно, протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – менше страждають від паводків території, де лісистість 65-70%.
Вплив людини
Але не можна відкидати інтенсивність лісовикористання Карпат у різні часи та вплив людини. Діяльність людини призвела до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%. Інтенсивне використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу.
У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.
Фото УкрНДІгірліс
Також на масштабність прояву повеней впливають головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів. Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.
Проте обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі.
Отже, такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим, стверджує академік ЛАНУ (Лісівнича академія наук України) Василь Парпан.
Крім того, майже половина лісів Карпат віднесена до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів, через те там не проводяться рубки головного користування.
Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.
Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.