Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею — підставка для ручок і олівців. Коло правої стіни поряд зі столом — книжкові полиці з моїми улюбленими книжками і шкільними підручниками. Далі — шафа для одягу.Крім усього цього у мене в кімнаті знаходяться кімнатні рослини за якими мені необхідно доглядати. У мене росте кактус, герань і грошове дерево. Мені хочеться вірити, що грошове дерево буде приносити значний дохід моїм батькам, а незабаром і мені. Я дуже люблю мою кімнату.
Бійтеся байдужих! Байдужість — то найстрашніша хвороба нашого часу. «Не бійтеся друзів, — писав польський письменник Бруно Ясенський. — Найгірше, що вони можуть, — це вас зрадити. Не бійтеся ворогів. У найгіршому разі вони можуть вас знищити. Бійтеся байдужих. З їхньої мовчазної згоди творяться і зради, і вбивства». Замислись на мить, читачу. Чи не «мовчав» і ти часом там, де треба було кричати на весь світ? Чи не втікав задля власного спокою в життєві кущики, щоб нічого «не бачити», «не чути», «не знати»?
Байдужість — то найстрашніша хвороба нашого часу. «Не бійтеся друзів, — писав польський письменник Бруно Ясенський. — Найгірше, що вони можуть, — це вас зрадити. Не бійтеся ворогів. У найгіршому разі вони можуть вас знищити. Бійтеся байдужих. З їхньої мовчазної згоди творяться і зради, і вбивства».
Замислись на мить, читачу. Чи не «мовчав» і ти часом там, де треба було кричати на весь світ? Чи не втікав задля власного спокою в життєві кущики, щоб нічого «не бачити», «не чути», «не знати»?