Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.
6.6.1. Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання
Актуалізація опорних знань
Уреченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.
Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного
й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).
ПАМ’яТкА!
1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поши-
реними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину
(М. Бажан).
2.Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.
3.Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,
або (рідше) тільки інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О. Копиленко).
Атим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).
4.Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
5.Однорідними означення є тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:
Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький);
б) коли означення стоять після означуваного слова:
Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;
в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:
Объяснение:
Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.
Объяснение:
Актуалізація опорних знань
Ускладнення речень
однорідними
членами
Іроси, і птиці,
ітрави з зорею
вітають мене
(В. Сосюра).
відокремленими
членами
Я люблю українське село, повне шуму, повне
дум
(В. Сосюра).
звертаннями
Сонце! Сонце!
Це тебе, довіч-
ний світе, стрі-
ваючи, вітає земля
(Панас Мирний).
вставними
компонентами
Правда, Чіпка мій моторний, удатний
(Панас Мирний).
вставленими
компонентами
Радика мама
(тата в нього не було) була вчителька музики
(Ю. Яновський).
6.6.1. Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання
Актуалізація опорних знань
Уреченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.
Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного
й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).
ПАМ’яТкА!
1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поши-
реними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину
(М. Бажан).
2.Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.
3.Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,
або (рідше) тільки інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О. Копиленко).
Атим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).
4.Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
5.Однорідними означення є тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:
Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький);
б) коли означення стоять після означуваного слова:
Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;
в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:
Ми не пропаща, а чудесна сила (М. Стельмах).