Це була весна. Ми з моєю подругою повертались додому, і раптом побачили зграю журавлів. Вони летіли щось співали по-своєму, і в них ніби радість через те, що вони повернулись додому. Журавлі це символи нашого з вами народу-українського народу. Ми з подругою були в захваті від побаченого, ще ніразу ми не бачили такого, журавлі нас ніби зачарували.Вони були змушені відлетіти з рідної країни, але вони не пошкодували себе( деякі з них навіть не долетіли і це ранить нам душу)летіли назад до рідного краю. Дивіться завжди не ображайте птахів
На прогулянку в парк ми пішли всім класом разом із учителькою ботаніки. Ми повинні були навчитися збирати гербарій з листів берези та яблуні. Парк перебував недалеко від міста й ми поїхали туди на автобусі, доїхали до кінцевої зупинки й ще небагато пройшли пішки. Всі ми знаємо березу - за її гарну білу кору й чорні смужки на ній, а яблоню - за її найсмачніші та соковиті плоди. Ми взяли із собою в парк довідники й підручники, щоб по них визначати листи берези та яблуні. По листах дерева й розрізняють. Зрозуміло, їх розрізняють ще й по коріннях, і по стовбурах, по корі, але це ми вже потім будемо вивчати. Кожний з нас сподівався знайти щось особливе. Найпростіше шукати березу - її здалеку видно, ні із чим не поплутаєш. Яблуню легко розпізнати по яскравих яблуках: на початку вересня, коли ми були в парку, яблучка вже добре помітні навіть здалеку. Наші дівчатка відразу кинулися збирати яблука та їсти. Але вони виявилися такі несмачні, кислі, терпкі. Учителька пояснила, що це яблуня дика, а не садова, от і яблука в неї такі не самі їстівні. От які дерева ми довідалися у парку на прогулянці.
Дивіться завжди не ображайте птахів