У моєї матусі теплі і ніжні руки. У саду розцвіли білі, рожеві та червоні троянди. Двінкі щебетання пташок чути під моїм вікном. Зеленими лісами, жовтогарачими житами і прекрасними людьми красується наш рідний край. Випав перший пухнастий білий сніг. Я мрію стати видатною художницею. Під моїм вікном росте старий могутній дуб. Запашний хліб лежить на рушнику. Яскраве і тепле сонечко заглядає у віконечко. Нарешті прийшла довгожданна і чарівна весна. Моя сестра завзята трудівниця. На дитячому майданчику було чути веселі та дзвінкі голоси дітлахів.
Харків — це моя Батьківщина, моє рідне місто. Я мешкаю на одній з найдовших вулиць Харкова — на проспекті Гагаріна.
Ця вулиця була названа на честь Юрія Гагаріна після значної події для людства — польоту першої людини у космос.
Що ж до географічного розташування проспекту, то він починається від річки Харків, яка разом з річкою Лопанню відділяє центральну частину міста, а закінчується біля Харківського аеропорту, звідки відлітають літаки майже до всіх міст України та Росії, Азії, Європи.
Проспект Гагаріна відносно молодий, тому тут нема визначних пам'яток архітектури, яких так багато у центрі нашого славетного міста. Але є всі ознаки сучасного мегаполісу: мікрорайони, метро, стадіони, сучасні школи, дитячі садки, автовокзал, приміська залізнична станція, і, звичайно, супермаркети, — бо сама вулиця та будівлі на ній з'явилися лише в останні десятиріччя XX століття.
Мені подобається мій проспект. У нас дуже зелені, густо насаджені двори, що захищають нас від шуму великого міста, дуже зручно виїхати у будь-яку частину нашого міста.
У саду розцвіли білі, рожеві та червоні троянди.
Двінкі щебетання пташок чути під моїм вікном.
Зеленими лісами, жовтогарачими житами і прекрасними людьми красується наш рідний край.
Випав перший пухнастий білий сніг.
Я мрію стати видатною художницею.
Під моїм вікном росте старий могутній дуб.
Запашний хліб лежить на рушнику.
Яскраве і тепле сонечко заглядає у віконечко.
Нарешті прийшла довгожданна і чарівна весна.
Моя сестра завзята трудівниця.
На дитячому майданчику було чути веселі та дзвінкі голоси дітлахів.
Вулиця, на якій я живу
Харків — це моя Батьківщина, моє рідне місто. Я мешкаю на одній з найдовших вулиць Харкова — на проспекті Гагаріна.
Ця вулиця була названа на честь Юрія Гагаріна після значної події для людства — польоту першої людини у космос.
Що ж до географічного розташування проспекту, то він починається від річки Харків, яка разом з річкою Лопанню відділяє центральну частину міста, а закінчується біля Харківського аеропорту, звідки відлітають літаки майже до всіх міст України та Росії, Азії, Європи.
Проспект Гагаріна відносно молодий, тому тут нема визначних пам'яток архітектури, яких так багато у центрі нашого славетного міста. Але є всі ознаки сучасного мегаполісу: мікрорайони, метро, стадіони, сучасні школи, дитячі садки, автовокзал, приміська залізнична станція, і, звичайно, супермаркети, — бо сама вулиця та будівлі на ній з'явилися лише в останні десятиріччя XX століття.
Мені подобається мій проспект. У нас дуже зелені, густо насаджені двори, що захищають нас від шуму великого міста, дуже зручно виїхати у будь-яку частину нашого міста.