Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієслово осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, здаватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спокійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.
Нещодавно тато приніс додому ялинку - пухнасту красуню. Вдома відразу запахло лісом та святом. Яка вона гарна, ця ялинка! Густа, зелена, з широкими лапатими гілками, вкритими хвоєю. Ми поставили її у куточок кімнати та почали прикрашати. Лісова красуня поступово перетворювалася на Різдвяну ялинку - не тільки атрибут Різдва та Нового року, але й символ вічного життя та переможного Божественного світла. Тепер стоїть ця ошатна красуня, рясно прикрашена іграшками та гірляндами, і неможливо не посміхнутися, дивлячись на неї.
