Скласти діалог , використовуючи прислів`я, приказки, крилаті вислови та афоризми

1. Одиничний дієприслівник ужито в реченні
    б) Ненька встигала і хату побілити, і хліб спекти НЕ ПОСПІШАЮЧИ.

2. Одиничний дієприслівник необхідно виділяти комами в реченні
     г) Мене там мати повивала і, ПОВИВАЮЧИ, співала.

3. Усі дієслова одного подано в рядку:
    а) пишімо, співайте, кричи

4. Дієприслівник є в кожному реченні, окрім:
    а) В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг.

5. НЕ з дієприкметниками треба писати окремо в рядку:
    в) казка НЕ прослухана, НЕ розвантажена вчасно машина. 

Синтаксичний розбір речення.

[Дуже рано я збагнув], (що найвища премудрість, найвищі знання,
|накопичені людством за всі попередні віки|, знайшли своє місце(=) на папері, поселилися(=) в книгах).

[— ═], (що 1O, O, |~~~|, 2O, O].

*** |~~~| - відокремлене означення, виражене дієприкм. зворотом.
2  ряди однорідних членів:
1O, O – однор. підмети (позначити усередині —);
2O, O – однор. присудки (позначити усередині ═).
Нумерувати у схемі не треба.  

Речення складнопідрядне, розповідне, стверджувальне, неокл.;
1-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, підрядне з’ясувальне (ЩО?), поширене, повне, ускладнене однорідними підметами та однорідними присудками, а також відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

Граматичні основи:
1) підмет: я (займ.);
    присудок (прост. дієсл.): збагнув (дієсл.);
2) підмети: премудрість, знання (іменн.);
     присудки (прості дієсл.): знайшли своє місце (фраз., 1 член реч.);
                                               поселилися (дієсл.).  

Другорядні члени речення:
-     обставини: дуже, рано (прислівн.);
                         на папері, в книгах (іменн. з прийм.);
-     означення узгоджені: найвища, найвищі (прикм.);
                        |накопичені людством за всі попередні віки| (дієприкм.зв.).