скласти діалог між двома однокласниками які стали свідками того як матір розшукує трирічну дитину що загубилася в магазині у розмові висловити ставлення до того що сталося а також план дій щодо до у Розшуках
Школа - це цілий світ, повний радості, емоцій і почуттів. Вона об'єднує людей бажанням вчитися і пізнавати щось нове. Немає нічого більш дивно, ніж опанувати чимось абсолютно небувалим.
Мені шалено повезло з класом, в якому я вчуся. Адже всі учні такі різні і особливі, але в той же час нас об'єднує багато спільного. Наш клас дуже дружний і веселий, тут кожен допомагає один одному. На перервах ми спілкуємося, обговорюємо новини та граємо в різні ігри. Особливо приємно ділиться новинами на початку тижня, так як у кожного учня є, що розповісти про вихідні.
Коли на вулиці тепла погода ми дуже часто буваємо на вулиці. Виходимо ми туди на перервах, хлопчаки грають у латки, м'яч, а дівчатка базікають сидячи на лавочках і заплітають кіски. А коли випадає сніг, ми граємо в сніжки і ліпимо сніговиків. Якщо ж на вулиці похмуро і дощить, ми залишаємося в кабінеті граємо по мобільному телефону, обмінюємося картинками або музикою.
У нас дуже хороша вчителька. Вона завжди уважно ставиться до кожного учня, підказує і допомагає, якщо в цьому є потреба. Наш клас завжди бере участь в різних заходах і частенько влаштовує святкові концерти.
Всіх однокласників і однокласниць я вважаю своїми друзями. Ми часто гуляємо з ними поза стінами школи, ходимо в парки і кіно. У нашому класі, як і в будь-якому іншому, є свої лідери, які завжди допомагають іншим і агітують до участі в різних шкільних змаганнях і конкурсах, організовують свята.
Я дуже люблю наш кабінет. У ньому завжди так затишно, світло і дуже приємно пахне крейдою. Сподіваюся, що після закінчення школи ми часто будемо, зустрічається з однокласниками, відвідувати вчительку, провідувати школу і звичайно згадувати той безтурботний час, проведений за шкільною партою!
И в то время устроил Соломон большой пир своим людям. Тогда предстали пред царем две женщины-блудницы, и сказала одна женщина: "Я в беде, господин мой. Я и эта подруга моя - мы живем в одном доме, в котором обе и родились. У меня родился сын. А на третий день после того, как я родила, и эта женщина родила сына. Живем же мы только вдвоем, и никого нет с нами в нашем доме. Этой ночью сын этой женщины умер, потому что она заспала его. И вот, встав среди ночи, она взяла с моей руки моего мальчика и положила его спать на свое ложе, а своего умершего мальчика положила ко мне. Я встала утром покормить младенца и нашла его мертвым. Тут я и разобралась, что это не мои сын, которого я родила". А другая женщина сказала: "Нет, мой сын живой, а это твой умер". И спорили они перед царем.
Царь Соломон просил царевну за себя. И не отдали ее за него. Тогда Соломон сказал бесам: "Идите, и возьмите царевну ту, и приведите ее ко мне". И бесы, пойдя, похитили ее на переходе, когда она шла из покоев матери, посадили ее в судно и помчали по морю.
И примчали ее к городу. Один бес пошел и поведал Соломону-царю: "Привели невесту тебе". Царь же, сев на коня, выехал на берег. И сказала ему царевна: "Нынче я твоя, царь. Но вот что мне объясни: человек пил воду, а сзади у не-го она выходила вон". Царь сказал: "Почему ты этому удив-ляешься? Ведь это дом царский: сюда входит, отсюда выходит". И спросила царевна: "И вот еще объясни мне, что это такое: один человек, в воде бродя, воды просит, а волны сбивают его?" Соломон ответил: "О невеста! Почему ты этому удивляешься, невеста? Это ведь слуга царев: он одну тяжбу судит, а другой тяжбы ищет, чтобы царево сердце сделать добрым". - "И вот что мне еще объясни: человек траву срезает, а что срежет, то два козла, за ним идя, поедают. Почему бы тем козлам, влезшим в сено, не есть траву несрезанную?" И сказал царь: "Невеста! Чему ты удивляешься! Ес-ли человек возьмет другую жену с чужими детьми, то что он наработает, то они съедят. А для себя у него ничего нет. А теперь иди, невеста, в мой покой". Так она и стала его женой
Мені шалено повезло з класом, в якому я вчуся. Адже всі учні такі різні і особливі, але в той же час нас об'єднує багато спільного. Наш клас дуже дружний і веселий, тут кожен допомагає один одному. На перервах ми спілкуємося, обговорюємо новини та граємо в різні ігри. Особливо приємно ділиться новинами на початку тижня, так як у кожного учня є, що розповісти про вихідні.
Коли на вулиці тепла погода ми дуже часто буваємо на вулиці. Виходимо ми туди на перервах, хлопчаки грають у латки, м'яч, а дівчатка базікають сидячи на лавочках і заплітають кіски. А коли випадає сніг, ми граємо в сніжки і ліпимо сніговиків. Якщо ж на вулиці похмуро і дощить, ми залишаємося в кабінеті граємо по мобільному телефону, обмінюємося картинками або музикою.
У нас дуже хороша вчителька. Вона завжди уважно ставиться до кожного учня, підказує і допомагає, якщо в цьому є потреба. Наш клас завжди бере участь в різних заходах і частенько влаштовує святкові концерти.
Всіх однокласників і однокласниць я вважаю своїми друзями. Ми часто гуляємо з ними поза стінами школи, ходимо в парки і кіно. У нашому класі, як і в будь-якому іншому, є свої лідери, які завжди допомагають іншим і агітують до участі в різних шкільних змаганнях і конкурсах, організовують свята.
Я дуже люблю наш кабінет. У ньому завжди так затишно, світло і дуже приємно пахне крейдою. Сподіваюся, що після закінчення школи ми часто будемо, зустрічається з однокласниками, відвідувати вчительку, провідувати школу і звичайно згадувати той безтурботний час, проведений за шкільною партою!
Только на русском могу написать рассказ.
И в то время устроил Соломон большой пир своим людям. Тогда предстали пред царем две женщины-блудницы, и сказала одна женщина: "Я в беде, господин мой. Я и эта подруга моя - мы живем в одном доме, в котором обе и родились. У меня родился сын. А на третий день после того, как я родила, и эта женщина родила сына. Живем же мы только вдвоем, и никого нет с нами в нашем доме. Этой ночью сын этой женщины умер, потому что она заспала его. И вот, встав среди ночи, она взяла с моей руки моего мальчика и положила его спать на свое ложе, а своего умершего мальчика положила ко мне. Я встала утром покормить младенца и нашла его мертвым. Тут я и разобралась, что это не мои сын, которого я родила". А другая женщина сказала: "Нет, мой сын живой, а это твой умер". И спорили они перед царем.
Царь Соломон просил царевну за себя. И не отдали ее за него. Тогда Соломон сказал бесам: "Идите, и возьмите царевну ту, и приведите ее ко мне". И бесы, пойдя, похитили ее на переходе, когда она шла из покоев матери, посадили ее в судно и помчали по морю.
И примчали ее к городу. Один бес пошел и поведал Соломону-царю: "Привели невесту тебе". Царь же, сев на коня, выехал на берег. И сказала ему царевна: "Нынче я твоя, царь. Но вот что мне объясни: человек пил воду, а сзади у не-го она выходила вон". Царь сказал: "Почему ты этому удив-ляешься? Ведь это дом царский: сюда входит, отсюда выходит". И спросила царевна: "И вот еще объясни мне, что это такое: один человек, в воде бродя, воды просит, а волны сбивают его?" Соломон ответил: "О невеста! Почему ты этому удивляешься, невеста? Это ведь слуга царев: он одну тяжбу судит, а другой тяжбы ищет, чтобы царево сердце сделать добрым". - "И вот что мне еще объясни: человек траву срезает, а что срежет, то два козла, за ним идя, поедают. Почему бы тем козлам, влезшим в сено, не есть траву несрезанную?" И сказал царь: "Невеста! Чему ты удивляешься! Ес-ли человек возьмет другую жену с чужими детьми, то что он наработает, то они съедят. А для себя у него ничего нет. А теперь иди, невеста, в мой покой". Так она и стала его женой