ответ: Ведущий: Доброго дня любі телеглядачі! З вами програма "Уся правда" и я їі ведучий (придкмвйте имя) и сьогодні у нас у студіі відома співачака і телеведуча Регіна Тодоренко! Регіно, привіт!
Регіна: Добрий день
Телеведучий: Регіно, усі ми знаємо що ти була телеведучею теле-шоу "Орел и Решка", розкажи, чому ти вирішала стати телеведучею саме цього проекту?
Регіна: Тому що я хотіла побачити світ, дизнатися для себе чогось нового и цікавого, знайти нових друзів.
Телеведучий: Але чого ти пішла з проєкту?
Регіна: Бо я вже побачила дуже багато всього, и вже це не приносило таких ярких и бурних ємоцій як спочатку. Я багато дізналася и вирішала що треба розвиватися далі и не зупинятися на чомусь одному.
Телеведучий: Що ти можешь розповісти про час проведений у шоу?
Регіно: Це був дуже цікавий опит! Я дуже багото де побувала и стала набагато розумнишею ніж була до проєкту! Я дізналась про традиції інших народів, про історію цікавих місць, и познайомилась із людьми які зіграли дуже велику роль у моєму житті.
Телеведучий: Багато наших телеглядачей теж мріють стати телеведучими, що ти їм порадиш?
Регіна: Звісно розвиватися у сфері телебачення, старатися, цікавитися и головне мріяте! Бо мрії завжди збуваються якщо ми цьго хочемо, але для цьго ще треба докласти чи мало зусиль і тоді у вас все вийде!
Телеведучий: Дякую Регіно, сподіваюся що ти не востаннє у нашій студії! Ну а з вами, мої любі телеглядачі я прощаюся і до нових зустрічів!
Несподівана знахідка Народне оповідання Полтавщини
Моє мальовниче селище розташоване у звичайній для мене місцевості: нічого особливого тут не трапляється, жителі живуть звичайним життям. Але я б хотіла розповісти історію, яка трапилася зі мною влітку на День мого народження саме у моєму рідному селі. Тато на День народження подарував мені фотоапарат, а також пообіцяв взяти із собою на нічну риболовлю.
І ось наш човен пливе серединою річки. Ясна смуга світла від місяця на воді все ширшає, сяє золотим сяйвом, сягає по річці, неначе золота дорога в якийсь рай, у якесь мрійне царство. Прибувши на острів, тато поклав вудочки, поставив намет та розвів вогонь. Я від радощів фотографувала все, що мені подобалося. Ось по тихенькому стеблі повзе працьовита мурашка, на гілці співає свою пісню пташка, а на воді цвітуть гарні водяні лілії.
Аж ось заходить вечір. Кудись ховаються останні шуми і відгуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході червоне марево, а вже над ним у темряві зажевріла вечірня зоря. А місяць, що млів серед ясного неба сірою малопомітною плямою, під темним крилом ночі відразу ожив і засвітився чарівним вогнем. Мені захотілося сфотографувати цю красу. Від того, що я побачила через фотооб’єктив, у мене перехопило подих. На небі серед величезного розмаїття зірок пливла літаюча тарілка. Спочатку це була малопомітна цятка. Та чим ближче вона наближалася до острова, тим чіткіше було видно її контури. Вона виявилася геть такою, як в книжках та газетах. Я гала за її польотом, як зачарована. То була дивна казкова ніч. Коли настав ранок, мені здалося, що то все наснилося.
Повернувшись додому з татом, я на певний час забула ту чарівну ніч, але яким було моє здивування, коли, проявивши плівку, на нічному зоряному небі ми всі побачили силует літаючої тарілки. Може, то прибульці так вітали мене з Днем народження?
ответ: Ведущий: Доброго дня любі телеглядачі! З вами програма "Уся правда" и я їі ведучий (придкмвйте имя) и сьогодні у нас у студіі відома співачака і телеведуча Регіна Тодоренко! Регіно, привіт!
Регіна: Добрий день
Телеведучий: Регіно, усі ми знаємо що ти була телеведучею теле-шоу "Орел и Решка", розкажи, чому ти вирішала стати телеведучею саме цього проекту?
Регіна: Тому що я хотіла побачити світ, дизнатися для себе чогось нового и цікавого, знайти нових друзів.
Телеведучий: Але чого ти пішла з проєкту?
Регіна: Бо я вже побачила дуже багато всього, и вже це не приносило таких ярких и бурних ємоцій як спочатку. Я багато дізналася и вирішала що треба розвиватися далі и не зупинятися на чомусь одному.
Телеведучий: Що ти можешь розповісти про час проведений у шоу?
Регіно: Це був дуже цікавий опит! Я дуже багото де побувала и стала набагато розумнишею ніж була до проєкту! Я дізналась про традиції інших народів, про історію цікавих місць, и познайомилась із людьми які зіграли дуже велику роль у моєму житті.
Телеведучий: Багато наших телеглядачей теж мріють стати телеведучими, що ти їм порадиш?
Регіна: Звісно розвиватися у сфері телебачення, старатися, цікавитися и головне мріяте! Бо мрії завжди збуваються якщо ми цьго хочемо, але для цьго ще треба докласти чи мало зусиль і тоді у вас все вийде!
Телеведучий: Дякую Регіно, сподіваюся що ти не востаннє у нашій студії! Ну а з вами, мої любі телеглядачі я прощаюся і до нових зустрічів!
Объяснение:
Народне оповідання Полтавщини
Моє мальовниче селище розташоване у звичайній для мене місцевості: нічого особливого тут не трапляється, жителі живуть звичайним життям. Але я б хотіла розповісти історію, яка трапилася зі мною влітку на День мого народження саме у моєму рідному селі. Тато на День народження подарував мені фотоапарат, а також пообіцяв взяти із собою на нічну риболовлю.
І ось наш човен пливе серединою річки. Ясна смуга світла від місяця на воді все ширшає, сяє золотим сяйвом, сягає по річці, неначе золота дорога в якийсь рай, у якесь мрійне царство. Прибувши на острів, тато поклав вудочки, поставив намет та розвів вогонь. Я від радощів фотографувала все, що мені подобалося. Ось по тихенькому стеблі повзе працьовита мурашка, на гілці співає свою пісню пташка, а на воді цвітуть гарні водяні лілії.
Аж ось заходить вечір. Кудись ховаються останні шуми і відгуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході червоне марево, а вже над ним у темряві зажевріла вечірня зоря. А місяць, що млів серед ясного неба сірою малопомітною плямою, під темним крилом ночі відразу ожив і засвітився чарівним вогнем. Мені захотілося сфотографувати цю красу. Від того, що я побачила через фотооб’єктив, у мене перехопило подих. На небі серед величезного розмаїття зірок пливла літаюча тарілка. Спочатку це була малопомітна цятка. Та чим ближче вона наближалася до острова, тим чіткіше було видно її контури. Вона виявилася геть такою, як в книжках та газетах. Я гала за її польотом, як зачарована. То була дивна казкова ніч. Коли настав ранок, мені здалося, що то все наснилося.
Повернувшись додому з татом, я на певний час забула ту чарівну ніч, але яким було моє здивування, коли, проявивши плівку, на нічному зоряному небі ми всі побачили силует літаючої тарілки. Може, то прибульці так вітали мене з Днем народження?